Історія релігійРелігія

Апостоли завжди правовірніші за пророків

Одного разу я був присутній на філософсько-релігієзнавчому диспуті, на якому, до речі обговорювали чотири фази, які у своєму розвитку проходить майже кожна релігія. Формула цікава, тому її варто обговорити.

Вона включає чотири етапи.

Апостоли завжди правовірніші за пророків

Етап 1. Явлення Пророка. З’являється людина, наділена великими талантами та здібностями, яка бачить світ новими очима. Він створює філософські постулати, якими пояснює навколишню дійсність, розглядаючи світ під новим кутом зору. Він намагається вчити бажаючих своїй точці зору і пояснити її зрозумілою мовою. А також навчити практичному застосуванню в житті ідей вчення.

Етап 2. Апостоли завжди правовірніші за Пророків. Серед учнів Пророка з’являються найактивніші, які розуміють і збирають його слова в міру свого розуміння і намагаються скласти окремі висловлювання у сувору схему. Слова пророка, які не потрапляють у цю схему, просто пропускаються повз вуха. Сам Пророк припускає вільності слухачів у тлумаченні свого вчення, заохочує роздуми, його ж Апостоли цього часто не сприймають. Вони обмежують широту поглядів свого вчителя, вкладаючи його ідеї в прокрустове ложе своєї схеми.

Етап 3. Апостоли навчають священнослужителів виконувати обряди відповідно до своєї схеми. Пересічні священнослужителі розуміють набагато менше, ніж Апостоли. Вони зводять обряди до мінімуму та доводять до автоматизму.

Етап 4. Епоха лицемірства жерців. Пересічні жерці, отримавши в силу своєї духовної ролі в суспільстві від цього ж суспільства масу привілеїв соціально-економічного характеру, перетворюються на клас людей, які мають значну кількість влади та фінансових можливостей. І далі, повністю знехтувавши і забувши те, що вони проповідують, жерці починають займатися прямо протилежним, ставлячи себе, свої амбіції і свій добробут на чільне місце. Цим вони ганьблять релігію, якою служать, підривають авторитет своєї релігії, й віруючі починають відвертатися від неї, й вона руйнується. Коли віра вже майже зруйнована, приходить новий пророк, і все починається спочатку.

Такі етапи пройшли не тільки  давні релігії, а й деякі суспільно-політичні рухи останнього сторіччя. За ведичними текстами, періодичне втілення на Землі Аватарів поясняється саме необхідністю оновити вчення та запобігти лицемірству жерців.

Ігор Мехеда

Яка твоя реакція?

Радість
3
Щастя
4
Любов
5
Не завдоволений
0
Тупо
0

Интересно почитать:

Также в категории:Історія релігій

img-10 Історія релігій

Бог Серапіс

Серапіс — греко-єгипетський бог періоду Птолемеїв (323-30 рр. до н. е.) Єгипту, розроблений монархом Птолемеєм І Сотером (правління 305-282 рр. до ...