У 1054 році Ансельм розпочинає навчатися у паризькій вищій школі. По закінченню перебирається до Беркського монастиря у 1060 році.
У 1078 році Ансельма обирають абатом Беркського монастиря. Саме Беркському монастирі Ансельм пише свій знаменитий трактат «Monologion». У цьому трактаті Ансельм робить спробу зрозуміти та пізнати Бога через онтологічні докази його існування. На думку Ансельма, Бог є все сущим, тобто він не живе у матеріальному світі, він існує поза різними світами, адже він є істиною і сенсом всього існуючого. З народженням людини Господь вкладє в нас ідею про себе. Тому людина протягом свого життя постійно перебуває у пошуках Господа. Ансельм вважає, що абсолютною досконалістю є один Господь, адже він завжди існував без гріха.
1086 році Ансельм вступає у конфлікт з королем Вільгельмом ІІ. Причиною конфлікту стало відмова короля Вільгельма ІІ коритися папі Урбану ІІ і церкві. Король Вільгельм ІІ притримувався поглядів свої попередників, що всі території країни повинні належити королю і світській владі. У свою чергу Ансельм Кентерберійський назвав такі погляди короля Вільгельма ІІ єретичними, такими, які суперечать Святому Письму та вченню церкви.
У 1093 році Ансельма обирають архієпископом Кентерберійським.
У 1098 році Ансельм бере участь у соборі Католицької церкви у місті Барі. На цьому соборі Ансельм запропонував папі Урбану ІІ відлучити короля Вільгельма ІІ від Католицької церкви, але папа відомив йому.
Після відмови Ансельм роздратований покинув собор у Барі та пішов із поста архієпископа Кентерберійського. Протягом двох років Ансельм продивав у свого найкращого друга архієпископа Гуго Ліонського.
У 1100 році на престол у Англії приходить король Генріх І, який вмовляє повернутися Ансельма на посаду архієпископа Кентерберійського. Після повернення на посаду примасу Англії Ансельм продовжує вимагати від короля Генріха І відмовитися від світської інвеститури на церковні землі. Незважаючі на повагу короля Генріха І до Ансельма Кентербейрійського, король не погодився відомитися від свого історичного права на церковну інвеституру.
У 1001 році Ансельм покидає свою посаду архієпископа Кентерберійського і відправляється до Риму на зустріч з папою Пасхалієм ІІ. При зустрічі із папою Пасхалієм ІІ, який був прихильником ідей Ансельма, він отримує несподівану відмому від папи. Після відмови папи Пасхалія ІІ, Ансельм вирішує не повертатися до Англії і перебирається до Ліону.
В 1005 році папа Пасхалій ІІ анафемує англійських епископів, які отримали інвеституру від короля Генріха І. Після анафеми англійських епископів, король Генріх І вирішує піти на переговори з архієпископом Ансельмом. Хоча папа Пасхалій ІІ був проти переговорів Ансельма з королем Генріхом ІІ, але незважаючи на заборону папи, Ансельм вирішив зустрітися з англійським королем. На зустрічі у норманському місті Лєгль король Англії Генріх І вирішив повернути доходи церкви Ансельму з державної казни, а також дозволив обирати папі власних представників на посаду архієпископа Кентерберійського.
У 1007 році Ансельм повертається до Англії, де знову очолює посаду архієпископа Кентерберійського.
21 квітня 1109 році Ансельм Кентерберійський раптово помирає. У 1494 році папа Олександр IV причислює Ансельма Кентерберійського до лику святих Католицької церкви.
Все своє життя Ансельм Кентерберійський перебував у постійній боротьбі за права католицької церкви. Йому вдалося відстоїти права церкви в Англії. Сьогодні Ансельма Кентерберійського шанують у Католицькій, Лютеранській та Англіканських церквах. Щороку 21 квітня ці три церкви згадують память Ансельма архієпископа Кентерберійського.
БСІД
портал ФІР