Крім неї, в сім’ї було ще сім братів і сестер. Їй довелося взяти на себе всю турботу про сім’ю, виконувати обов’язки матері. Збираючи їжу для своїх домашніх тварин, вона часто бувала в сусідніх селах. Несправедливе ставлення дітей до літніх батьків, повсюдна бідність простих людей і багатство вищих, сподвигло Судамані на благодійність. Дівчина допомагала нужденним, мила, одягала, готувала їжу і надихала духовними розмовами і обіймами. Багато індійських дітей називали дівчину «Амма» або «Амічі», що з санскриту перекладається як «мама», «мамочка».
У 30 років вона створила власну обитель — ашрам, де до неї могли приходити всі охочі, які потребують допомоги. Амма отримала прізвисько «амрітанандамайі» — «обіймаюча свята». Вона ставала все більш відомою, багато впливових людей беруть участь в її благодійних акціях.
Був створений міжнародний Матх — благодійна організація, що надає підтримку нужденним. Матх сприяє будівництві нових лікарень, шкіл, будинків для бездомних, літніх людей і вдів.
Амма стає всесвітньо відомою, бере участь в світових конгресах і заходах, представляючи індуїзм. Ашрам, заснований нею, перетворився на величезний комплекс з двох будинків по 16 поверхів. Там проводяться богослужіння, заняття йогою і духовні практики на даху будівель. Амма як і раніше приймає відвідувачів, обіймає їх, передаючи їм частину своєї «духовної енергії».
Ашрам має власний сайт, де описані умови проживання, способи дістатися до місця, розповідається про місії і проекти. Обитель у Керала — це перша обитель Амми. Зараз у багатьох країнах існують подібні проекти, організовані її послідовниками. Ці фонди також допомагають бідним, бездомним, надають підтримку при катастрофах і стихійних лихах. Сама гуру часто відвідує своїх учнів, їздить в інші країни і сусідні міста, проводить там богослужіння.
Іван Гудзенко
