Великий аятола, що носить високий шиїтський титул марджа, Садик Рохані народився в Кумі в 1926 році. Кум є священним містом шиїтів. Зі стін місцевої духовної семінарії вийшли видатні ісламські мислителі і богослови. Тут почав своє навчання і Садик Рохані. Велика кількість часу він присвячував вивченню арабської літератури. У юному віці він їде в Неджеф – центр шиїтського життя в Іраці. По закінченню середнього курсу він починає отримувати харідж (вищі релігійні уроки). Викладачі відзначали його логічне мислення, вдумливість і аналіз складних теологічних книг.

Його аналіз складного твору усулітської  школи «Макасіб» до сих пір ставлять в приклад місцевим студентам. За короткий час Рохані закінчує курс навчання і сам починає викладати. Цим вчинком він викликав повагу серед наукових мужів Неджеф.

У віці 25 років він повертається в Кум і починає викладати харідж. Він розробив власну методику викладання складної дисципліни. На його лекціях немає непотрібних питань, одностороннього тлумачення священних текстів. Рохані не демонструє обережність і нікого не наслідує. Його думки і слова створили світову плеяду послідовників. Він протистояв шахському режиму. При цьому він не був в команді Хомейні або іншими революціонерами.

Частина шиїтів вважає, що саме Рохані надихнув ісламських революціонерів своїми ідеями. Богослов дійсно виступав проти чинної шахської влади, з урядом, який прийшов  на зміну  Хомейні у нього виникали непорозуміння.

Рохані критикував політику і реформи, які Хомейні проводив в Ірані. Іноді його критика ставала вкрай жорсткою, за що Рохані піддавався переслідуванням, а його люди арештам. Садик Рохані увійшов в історію ісламського богослов’я, написавши 40 томів енциклопедії шиїтського права, а також сотні інших творів, присвячених вивченню методології і священних книг Ісламу.