Історія релігійРелігія

Аллат — богиня північноаравійського язичництва

У доісламській релігійній культурі Північної Аравії важливе місце посідала богиня Аллат, культ якої охоплював широкий ареал від Хіджазу до Сирії, включаючи Пальміру. Її ім’я, яке буквально означає «Богиня» (жіночий варіант слова «Аллах»), уособлювало жіночий принцип божественного, а сам образ Аллат мав глибоке релігійне значення для багатьох аравійських племен. Одним із найвизначніших осередків її шанування був кам’яний куб у місті ат-Таїф, розташованому неподалік Мекки. Цей об’єкт вважався втіленням святості та символом присутності богині, і навколо нього формувався культ, що включав паломництва, жертвоприношення та святкові обряди.

Аллат — богиня північноаравійського язичництва

Разом із богинями аль-ʿУззою та Манат, Аллат входила до трійці жіночих божеств, яким поклонялися курайшити — одне з провідних мекканських племен. Ця тріада відображала різні аспекти життя та космосу: аль-ʿУзза символізувала силу, Манат — долю й невідворотність, а Аллат — родючість, мудрість і материнське заступництво. Археологічні та епіграфічні свідчення свідчать про те, що ці богині не були лише локальними божествами: їхній культ поширювався за межі Хіджазу, включаючи Південну Сирію, де в Пальмірі Аллат ототожнювалася з грецькою Афіною та римською Мінервою. Така синкретичність дозволяє розглядати її як елемент міжцивілізаційної релігійної взаємодії.

Аллат і початок ісламського монотеїзму

Становлення ісламу як монотеїстичної релігії спричинило гостру конфронтацію з пантеоном доісламських богів та богинь. За переданнями, пророк Мухаммед на початку своєї проповідницької діяльності у Мецці, намагаючись досягти компромісу з язичницькою верхівкою, одного разу виголосив вірші, в яких позитивно згадувалися Аллат, аль-Узза і Манат. Цей епізод згодом дістав назву «Сатанинських віршів», оскільки згідно з ісламською традицією, пророка було введено в оману сатаною, після чого він отримав нове божественне одкровення, яке категорично заперечувало божественність цих істот. Вірші було скасовано, а курс на безкомпромісний монотеїзм остаточно сформовано.

З цього моменту культ богинь став символом політеїзму, якого необхідно було позбутися. Після перемоги ісламу в Мецці пророк Мухаммед наказав зруйнувати всі язичницькі святилища, включно з тими, що були присвячені Аллат, аль-ʿУззі та Манат. Їхні храми, які впродовж століть були центрами поклоніння та частиною культурної ідентичності місцевих племен, були стерті з обличчя землі. Таким чином завершилася історія активного шанування богинь на Аравійському півострові, а іслам став релігією, яка витіснила всі жіночі божества з релігійного пантеону.

Культурне значення та археологічна спадщина

Попри знищення релігійних осередків Аллат в Аравії, її образ зберігся у мистецтві та написах, особливо в Пальмірі, де культ богині був інтегрований у місцеву міфологічну систему. На археологічних артефактах, знайдених у храмі Аллат, зображення богині поєднує риси місцевої, грецької та римської традицій, що свідчить про глибину її вшанування. Один із найвідоміших пам’ятників — лев Аллат, мармурова скульптура, яка була частково зруйнована під час окупації Пальміри терористами, але згодом відреставрована. Цей артефакт став символом культурного спротиву знищенню спадщини.

Іван Гудзенко

Яка твоя реакція?

Радість
0
Щастя
0
Любов
0
Не завдоволений
0
Тупо
0

Интересно почитать:

Также в категории:Історія релігій