Разом із богинями аль-ʿУззою та Манат, Аллат входила до трійці жіночих божеств, яким поклонялися курайшити — одне з провідних мекканських племен. Ця тріада відображала різні аспекти життя та космосу: аль-ʿУзза символізувала силу, Манат — долю й невідворотність, а Аллат — родючість, мудрість і материнське заступництво. Археологічні та епіграфічні свідчення свідчать про те, що ці богині не були лише локальними божествами: їхній культ поширювався за межі Хіджазу, включаючи Південну Сирію, де в Пальмірі Аллат ототожнювалася з грецькою Афіною та римською Мінервою. Така синкретичність дозволяє розглядати її як елемент міжцивілізаційної релігійної взаємодії.
Аллат і початок ісламського монотеїзму
Становлення ісламу як монотеїстичної релігії спричинило гостру конфронтацію з пантеоном доісламських богів та богинь. За переданнями, пророк Мухаммед на початку своєї проповідницької діяльності у Мецці, намагаючись досягти компромісу з язичницькою верхівкою, одного разу виголосив вірші, в яких позитивно згадувалися Аллат, аль-Узза і Манат. Цей епізод згодом дістав назву «Сатанинських віршів», оскільки згідно з ісламською традицією, пророка було введено в оману сатаною, після чого він отримав нове божественне одкровення, яке категорично заперечувало божественність цих істот. Вірші було скасовано, а курс на безкомпромісний монотеїзм остаточно сформовано.
З цього моменту культ богинь став символом політеїзму, якого необхідно було позбутися. Після перемоги ісламу в Мецці пророк Мухаммед наказав зруйнувати всі язичницькі святилища, включно з тими, що були присвячені Аллат, аль-ʿУззі та Манат. Їхні храми, які впродовж століть були центрами поклоніння та частиною культурної ідентичності місцевих племен, були стерті з обличчя землі. Таким чином завершилася історія активного шанування богинь на Аравійському півострові, а іслам став релігією, яка витіснила всі жіночі божества з релігійного пантеону.
Культурне значення та археологічна спадщина
Попри знищення релігійних осередків Аллат в Аравії, її образ зберігся у мистецтві та написах, особливо в Пальмірі, де культ богині був інтегрований у місцеву міфологічну систему. На археологічних артефактах, знайдених у храмі Аллат, зображення богині поєднує риси місцевої, грецької та римської традицій, що свідчить про глибину її вшанування. Один із найвідоміших пам’ятників — лев Аллат, мармурова скульптура, яка була частково зруйнована під час окупації Пальміри терористами, але згодом відреставрована. Цей артефакт став символом культурного спротиву знищенню спадщини.
Іван Гудзенко