Історія релігійІсторія філософії

Александрійська богословська школа

Александрійська богословська школа – одна із найперших та найвідоміших шкіл теологічного характеру, що діяла у Візантійській імперії. Початок її існування покладено в 180 р. до н.е. та пов’язано з ім’ям катехита Пантена. На жаль, історичні дані замовчують інформацію про святого та його діяльність.

Осередок заснування школи —  місто Александрія – не є випадковим. Це був центр культурно-релігійного життя греко-римського світу, місце, де об’єднувались передові філософські та богословські ідеї. Окрім цього, Александрія була одним із найбільших та найрозвиненіших тогочасних міст.

Александрійська богословська школа

Александрійська богословська школа вважається першим вищим навчальним закладом християнського спрямування. В своїх вченнях її послідовники базувались на досягненнях античної філософії та працях її видатних представників, зокрема Платона. В школі вивчали три групи наук, які ділились по певним категоріям.

Першим ступенем була природнича математика, далі – філософія, яка представляла собою підготовчий етап до вивчення богослов’я. Особлива увага приділялась аналізу та трактуванню Св. Писання. Один із представників  богословської школи, Климент Александрійський в своїх працях акцентував увагу на важливості поєднання філософії та християнського вчення. На його думку, ці два напрямки доповнюють один одного, даючи можливість більш глибшого розуміння світобудови та законів буття. Він стверджував, що віра і знання – це рушійна сила тогочасної освіти. Послідовником вчення Климента був його учень Оріген. Він продовжував розвивати екзегетику (вивчення Св. Письма), звертаючись до філософського трактування біблійських текстів.

Відомими представниками Александрійської богословської школи також стали Іракл, Діонісій, Пиерій, Ахілл, Феогност, Серапіон, Петро.

Александрійці вважали, що цінність людини полягає не в її фізичному тілі, а в душі. Одним із ключових тезисів вчення Александрійської богословської школи є заперечення подвійної природи Христа. Мислителі намагались провести взаємозв’язок людини з божеством, в усьому бачили цілісність та єдність. Це слало рушійним поштовхом до виникнення такого напрямку, як монофізитство – вчення про єдину природу Христа.

Таким чином, Александрійська богословська школа стала однією із перших, хто відступив від традиційного тлумачення Біблії та подарувала світові видатних представників християнського вчення.

Іван Гудзенко

Яка твоя реакція?

Радість
3
Щастя
2
Любов
1
Не завдоволений
0
Тупо
1

Интересно почитать:

Также в категории:Історія релігій