Індуська секта, в якій люди поклоняються Шиві. Є гілкою Капалікі – однієї з найдавніших тантричних сект. Ця релігія відрізняється від традиційного індуїзму, але при цьому її мета – порятунок від нескінченного циклу перероджень, як і в індуїзмі.

Агхорі знайшла свою популярність через ритуали. Для звичайної людини вони здадуться моторошними, але для послідовників вони є невід’ємними. Агхорі проживають на кладовищах, не носять одягу, харчуються трупним м’ясом і екскрементами, обмазують частини тіла попелом після кремації. Кістки є матеріалом для прикрас, особлива увага віддається черепам. Віруючі використовують черепи тих, хто помер своєю власною смертю. Їх використовують як сидіння, посуд, ємність для підношення дарів богам. На фотографіях, де відображені люди агхорі, можна часто побачити поруч череп.

Щоб очистити свою їжу, послідовники релігії читають мантри. При цьому склад їжі їх не хвилює. Вживання м’яса мерців також не є якоюсь необхідністю – це робиться заради задоволення Шиви і Калі.

Поведінка агхорі виглядає аморальною – віруючі не миються, постійно п’ють і курять маріхуану. Але всі ці дії самі агхорі виправдовують, пояснюючи це тим, що так робили самі боги. Для послідовників немає відмінностей між красою і недоліком, хорошим і поганим, їх принцип – «все одно». Якщо людина – це бог, то ніщо не відокремить бога від людини. І неможливо зробити те, що богу не буде до вподоби.

Агхорі – аскети, і це також є важливою частиною релігії, тому що Шива сам був аскетом. Разом з цим, послідовники відрікаються від усього – від комфорту, суспільства, сімейних уз. Їх розум перебуває у вічній медитації, і разом з нею вони осягають істину.

Від гордині і інших пороків агхорі позбавляються, проживаючи на кладовищі, серед мертвої плоті і бруду. Тим самим вони пізнають світ з усіма його сторонами, світлими і темними.

Найбільш докладно про цю секту описано в книзі «Агхора» Роберта Свободи.

Уряд Індії заборонив релігію Агхорі, але, тим не менш, вона до цих пір існує.

Іван Гудзенко