БуддизмІсторія релігій

Практика дзен-буддизму

Сутність дзену не у методах як допоміжних засобах. Дзен-буддизм  визначається через досвід людини, яка здатна споглядати природу. Так наприклад на думку японського дзен-буддиста Уі  такими є  засоби парадоксального характеру: биття палицями, крики з коанами. Відповідно ці дії, котрими вказана істина, можуть бути застосовані майстром над учнем, який досягнув духовну зрілість. Важливе значення методи мають у японській школі Ріндзай.

В дзен-буддизмі є наявність практики поклонів, яка допомагає адепту відмовитися від егоїзму, ідей егоїстичного характеру, віддання поклону Будді як самому собі. Також помітне відання шани учнем вчителю і навпаки, оскільки  вважається, що не відання шани учневі вчителем – не здатність поклонитися перед Буддою. Дозволяється поклоніння, окрім людини, собаці, кішці, мурахам, дереву та світобудові.

Практика дзен-буддизму

Дзен-буддизмом використовується медитаційна практика, котра відрізняється від тих, що в буддійських школах. Якщо для останніх медитація – інструмент, завдяки якому припиняється психічна діяльність та очищається свідомість, то для дзену вона є методом контакту з реальністю. Така різниця стала властивою у розходженні між двома китайськими школами, де основною причиною стала мала популярність Бодхідхарми у V-VI столітті та його впливу на китайських буддистів.

Умова практики дзену полягає у тому, що людина перебуває у справжньому моменті з відсутністю прагнень минулого або майбутнього, досвіду саторі. Помітною ознакою дзен –буддизму є медитація під час того як людина ходить та працює. Остання отримала назву «фусіни». Дзен-майстром Тхіть Нам Хан висловлена думка щодо відрізнення фізичної праці з відсутністю медитації та медитацією. Майстер стверджує про два способи миття посуди: для чистоти і щоб мити так. Для дзен-буддистських  монахів важлива також віра у святість фізичної праці. А тому праця дозволяла не тільки зберегти здоров’я та ясність розуму.

Медитаційну практику можна зустріти в мистецтві. В Японії дзен – практика поєднана з бойовими мистецтвами, живописом, поезією, архітектурою, ранжируванням кольору, театрами масок, чайними церемоніями, танцями, каліграфією, мистецтвами розбивання садів та інших мистецтв. У творчому процесі можна спостерігати простоту, природність та гармонію дзену.

Будь-яким захопленням за дзеном слугує спосіб, яким досягається істинна природа. Тому японські дзен-буддисти стверджують про наявність художника в людині, але не завжди він може бути живописцем або поетом, в тім завжди «художником життя». Більшість дзен-буддистських шкіл вказують на те, що монахи стараються перебувати у стані споглядання при усіх видах діяльності. Самим досвідченим монахам рекомендувалася практика споглядання уві сні.

Пегас

Яка твоя реакція?

Радість
0
Щастя
0
Любов
0
Не завдоволений
0
Тупо
0

Интересно почитать:

Также в категории:Буддизм

img-9 Буддизм

Сучасний буддизм

Буддизм, одна з найдавніших релігій світу, у сучасній ері зберігає свою актуальність та привертає увагу ...