Функції та особливості філософії

1. Функції філософії;
2. Особливості предмету філософії;

Функції філософії

1. Виховна – прищеплює інтерес до самовиховання, сприяє потягу людини до самовдосконалення, пошуку життєвих сенсів.
2. Рефлексивна – пояснення загальних ідей, які зумовлюють культурні, універсальні принципи, форми організації та реалізації суспільно-історичної діяльності.
3. Онтологічна – визначення схем побудови дійсності і використання фундаментальних гіпотез існування.
4. Пізнавальна – завдяки дослідженню загальних проблем пізнання філософія наділяє людину орієнтирами та ознаками правильного руху на шляху до пізнання достовірних знань.
5. Інтегративна – узагальнена та понятійна реконструкція різноманітності соціальної практики та багатства культури.
6. Світоглядна – філософія допомагає людині знайти та обґрунтувати життєві орієнтири, цінності, з’ясувати їх зміст.
7. Прогностична – формує гіпотези про загальні тенденції розвитку буття і свідомості людини і суспільства.
8. Критична – аналіз дійсності з метою визначення істини.
9. Аксіологічна – дає можливість визначити соціальні, моральні, етичні, естетичні, ідеологічні цінності.

Аксіологія – наука про цінності.

1. Соціологічна – охоплює усі рівні суспільного життя, тобто філософія покликана пояснювати суспільству його духовні зміни.
2. Гуманістична – полягає в адаптації та життєстверджені філософії для кожного індивіда, сприяє формуванню позитивного сенсу та мети життя.

Особливості предмету філософії

1. Предмет філософії є історично змінним, бо такими виступають самовиявлення людини.
2. Уся історія філософії виступає предметом, бо лише за такої умови ми здатні окреслити основні характеристики людськості.
3. Філософія є особливою формою збереження та забезпечення історичної безперервності, людського самоусвідомлення. В центрі своєї уваги вона тримає основні виявлення людини.
4. Філософія завжди вписана в соціальне життя, функціонує в ньому і намагається на нього впливати.
5. Філософія завжди доводить свої твердження до критично можливого узагальнення, це пов’язано з тим, що вона шукає сталі та фундаментальні орієнтири для людини, такі які не є скороминучими та ситуативними;
6. Окреслює дійсність не лише в її наявному стані, а переважно через її внутрішню необхідність, говорить про те, що відбувається і про те, що повинно відбуватись. Справа в тому, що ідеальні та еталонні виміри дійсності насправді відсутні, але коли ми утримуємо їх у своїй свідомості, ми маємо можливість оцінювати та вимірювати будь які реальні стани дійсності, адже вони постають в порівнянні з еталоном, як певна міра відхилення.

Усі ці проблеми дають можливість окреслити характерні особливості філософського мислення:

• Філософське мислення є свідомим і свідомо вибудованим;
• Оскільки ми говоримо про світоглядні орієнтири, то воно постає формою людського самоусвідомлення;
• Завжди присутній момент причетності людини до філософського мислення;
• Філософське мислення – це перш за все мислення про мислення, ніж про якусь моральність, це пояснюється тим, що філософія намагається осмислити не часткові явища, а ситуації перебування людини у світі, опираючись на здатність людини мислити та усвідомлювати;
• Філософське мислення є внутрішньо-пов’язане, логічно-послідовне, а це означає, що воно є аргументованим та обґрунтованим;
• За допомогою філософського мислення людина заявляє про своє бажання взяти на себе відповідальність за свідоме вирішення своєї долі;