Синтоїзм. Загальна характеристика.

sintoСинтоїзм – одна із найбільших у світі етнічних релігій за кількістю віруючих. Послідовників цієї релігії нараховують близько 100 мільйонів осіб. Основна маса представників синтоїзму проживає в Японії, оскільки синто це – релігія корінних жителів японського архіпелагу.

Нікому достеменно не відома точна дата виникнення синтоїзму та постать засновника, адже самі японці вважають, що синтоїзм існував завжди і його засновниками були вічні Боги.

З історії синтоїзму відомо, що синтоїзм сформувався як самостійна релігія у період VI – VIII століть. За своєю суттю синтоїзм є політеїстичною релігією, з великою кількість богів та духів природи. Головним богом у синтоїстському пантеоні є богиня Аматерасу (богиня сонця).

Дослідники синтоїзму вважають, що Аматерасу не даремно стала головною богинею пантеону синто, оскільки японські племена об’єднувалися в єдину імперію, внаслідок чого виник інститут імператора. За вченням синтоїзму японські імператори є прямими нащадками Аматерасу, тому зрозуміло, чому саме Аматерасу стала головним богом японського пантеону. Також потрібно пам’ятати, що Аматерасу була богинею сонця, а сонце для стародавніх людей було основним джерелом існування всесвіту. Власне після того як Аметерасу стала головною у японському пантеоні виникло поняття ками (з японського означає боги, або багатобожжя). Синтоїсти вірять, що на небі живуть 800 мільйонів богів. Японці також вірять, що вони є нащадками богів, оскільки живуть у країні де сходить сонце і над їхньою країною у небесах живуть боги, тому Японія, являється країною богів. Важливу роль у формуванні синтоїзму як релігії відіграли священні тексти. Священними текстами Синто, є Кодзікі та Ніхосікі. У цих священних текстах розповідається про створення світу, людей та богів.

Велику вплив на синтоїзм зробив буддизм, який проник у Японію у VII столітті. З приходом буддизму в Японію, синтоїзм асимілювався з ним, хоча були періоди коли представники цих релігій між собою ворогували. Буддизм в Японії не мав великої популярності серед простого населення, його сповідувала лише японська аристократія, і тому він не став державною релігією. Важливим фактом збереження синтоїзму, як самостійної релігії відіграв інститут імператорства, оскільки японським імператорам не хотілося втрачати своєї божественності, то вони вирішили не приймати буддизм державною релігією, який пропагував рівність людей.

Сучасний синтоїзм насичений великою кількістю течій, який по своєму трактують священні тексти, та вчення синтоїстських святих. Навіть у сучасному секуляризованому світі синтоїзм не втратив своєї японської самобутності, за якою тільки японець може бути синтоїзтом. Сучасний синтоїзм практично не займається прозелітизмом, лише окремі секти синто намагаються збільшити свою кількість послідовників задля власного збагачення.

 

Ігор Дмитрук

Магістр релігієзнавства