Історія філософії        08 Жовтня 2011        128         Коментування вимкнено

Соціально-політичний ідеал Платонівської Держави

Соціально-політичне вчення Платона – один з перших чітко сформованих поглядів на суспільний лад, тому його важливість важко переоцінити. Філософ виклав його у діалогах «Держава», «Закони» та в деяких листах, автентичність яких не доведено.

Політична теорія Платона – перша суспільна доктрина в грецькій філософії (грецькі філософи тут). Платон починає розглядати людину в соціальному значені.

«Людина – істота політична», – Арістотель

Політика – наука про відношення людей не в етичному, а в ієрархічному значені.

Платон пропонує свою теорію: формування держави і суспільства на принципі «взаємодопомоги». В його державі повинно бути 3 верстви населення: філософи, військові, ремісники і землероби. Філософ вважав, що за умов демократії до влади приходять «недостойні», а тому керують лише для себе. Тому в Платона була, свого роду тоталітарна держава, в якій повинна була бути міфологія в яку всі будуть вірити. Перше покоління в неї не повірить і їх доведеться ув’язнити або навіть вбити. Вчений з’ясовує, що повинно бути у світогляді людини, щоб держава розвивалась правильно. Таким чином правителями у нього були філософи – правителі теоретики. Це вважається однією з причин утопічності держави Платона.

Військові та філософи у його державі не повинні мати приватної власності. У нижчої верстви населення – ремісників та землеробів – вона зберігається. Платон говорить, що потрібно ліквідувати «родини». Всі народжені діти відправляються у спеціальні інститути, школи, де визначатиметься до якого класу вони належатимуть. Вивчаються такі предмети як: арифметика, геометрія, астрологія + музика (як вчення про гармонію).

«- Чи будуть такі люди щасливими? – Ні !», – відповідь Платона в одному з діалогів

Платон вважав, що повинне бути загальне колективне щастя, а індивідуальне – не лише не потрібне, а й погане. Мистецтво не повинне було підкреслювати гедоністичні ідеї, воно повинно виховувати героя, який не бажатиме духовного спокою. Мистецтво, таким чином, слугує політичним цінностям. Платонівська держава нав’язує свою форму правління для всіх.

Коментування закрито

Пошук
Беріть участь в конференції
Підтримай нас!
Рубрики:
Ми у Facebook
Ми Вконтакті