Інколи цю релігію вважають сектою індуїзму, хоча в Індії прийнято вважати, що айяварі давно вийшла з індуїзму. Тим паче її можна назвати етнічною релігією тамільців, адже за підрахунками сучасних дослідників, цю релігію сповідують від 10-13 відсотків тамільців.Точно невідомо, хто заснував релігію айяварі, але знаємо, що виникла вона в середині ХІХ століття в Індії, так само, як й індуїзм, сикхізм, джайнізм, буддизм, дхармічна релігія.
На відміну від індуїзму, адепти айяварі вірять, що для досягнення мокші не потрібно декілька життів та переродження. Мовляв, можна без проблем отримати просвітлення за життя, якщо дотримуватися законів віри в Бога та займатися медитацією.
В айяварі своєрідне розуміння епохи. Як відомо за індуським літочисленням, ми зараз живемо в епоху Калі Юги, але айяварі вірять, що будь-яка епоха людства не є досконалою, адже у кожній є смерть і страждання. Айяварі переконані, що існує два шляхи: потойбічне життя, а саме: мокша та життя в раю, а також Кальпа – день Брахми, коли буде знищено старий світ і виникне новий досконалий – без страждання та нерівності. До речі, айяварі нехтують кастовою системою індуїзму, хоча і в них є поділ суспільства на духовенство та мирян.
Цікавим є те, що у храмах айяварі не обов’язкове зображення богів та богинь, головним символом храму є лотос. За вченням айяварі, лотос – це символ вічності та чистоти, його зображення трапляється не лише у храмах, але і в домашніх та громадських будівлях.
На сьогодні релігію айяварі сповідують від 6 до 14 млн. осіб в Індії, переважна більшість з яких тамільці.
Ігор Дмитрук
