Інтерв'ю        14 Вересня 2016        198         6 коментарів

Інтерв’ю зі Світовитом Пашником, верховним Волхвом Руського Православного Кола на тему: “Українські рідновіри: революція гідності та війна на Сході”.

Шановні читачі нашого порталу! 
Пропонуємо Вашій увазі інтерв’ю зі Світовитом Пашником – одним із лідерів українського рідновірства. Під час розмови гість розповів про діяльність Руського Православного Кола під час Майдану та війни на Сході України. Пан Світовит поділився тим, як допомагала його релігійна організація українським солдатам і загалом висловив свою позицію щодо війни.

ressa

Українські рідновіри не мають монолітного союзу. У нашій країні багато об’єднань та груп рідновірів, які до Майдану та війни на Сході мали різну політичну позицію. Мабуть, під самим терміном «рідновір» розуміється і те, що люди, які сповідують прадавні вірування, не можуть бути осторонь від подій, що відбуваються у країні. Я розумію, що ви, пане Світовите, не у відповіді за всі рідновірські течії України, але хочеться поговорити з вами про Руське Православне Коло та його ставлення до Майдану та війни на Сході.

Як і інші конфесії чи політичні партії маємо різні течії в рідновірстві і маємо різний підхід до суспільних питань, світогляду. Рідновірів треба поділяти на різні державно-суспільні утворення. Є українські рідновіри, а є російські, білоруські, польські, чеські. Вони також належать до рідновірства, але саме до свого рідного притаманного його країні. Вони відповідно виховують саме своїх патріотів і любов до рідного народу і країни – тобто творять свою святість. На жаль, через пострадянські впливи і масову промосковську агітацію на території України створилося багато громад так званих язичників, що практично стали на бік московського панславізма і підтримували інтереси сусідньої держави. Причому більшість в тих громадах складалася з етнічних українців. Ми як могли протиставляли їм українське рідновірство, але це виявилося досить складно, тим більше без належної підтримки як держави так і меценатів. Приблизно це таке ж протиставлення, як Київський і Московський патріархати УПЦ.

Чи були ви та представники РПК на Майдані під час Революції Гідності?

Так, звісно, ми не були осторонь подій в Україні і брали активну участь на Майдані. Я зі своїми однодумцями був в Запоріжжі на Майдані, а багато рідновірів їздили до Києва.

Чи загинув хтось із представників Руського Православного Кола на Майдані та на Сході?

Мені не відомо, щоб хтось із представників РПК загинув, хоча багато наших побратимів і посестер брали участь у Революції Гідності, а потім у війні з РФ. А ось втрати серед українських рідновірів і наших прихильників були. Деяким з них присвоєно звання Героя України посмертно.

З початком війни кількість послідовників рідновір’я в Україні збільшилася, зменшилася чи залишилася на тому ж рівні?

Кількість прихильників рідновір’я постійно зростає. Не можна сказати, що громади стали більшими, просто людей все більше цікавить історія, звичаї, обряди, святині власного народу. Це скріплює нашу самобутність, єднає народ. Особливо це важливо в часи небезпеки.

Чи допомагає ваша організація солдатам та жителям зони АТО?

Так, ми постійно беремо участь у волонтерських заходах, це наш духовний обов’язок усім родом допомагати нашим воїнам захищати рідну Землю.

Чи були послідовники Руського Православного Кола у Криму та на Донбасі до війни? Якщо так, то як вони живуть сьогодні і чи не заборонені українські рідновіри у Криму та на Донбасі сьогодні?

Представництва РПК в Криму не було. А на Донбасі у нас була громада. Її керівники зараз воюють з окупантами. Українські рідновіри, звісно, будуть заборонені на окупованих територіях, як і інші патріоти України, що переслідуються РФ.

З початком війни християнські та мусульманські течії України почали готувати своїх капеланів для духовної підтримки солдат. Чи є ваші рідновірські капелани на фронті?

Особливо нам готувати капеланів (військових священиків) немає потреби. Наші духовні провідники можуть бути духовними опікунами війська, бо ідеологія РПК пов’язана з патріотичним вихованням саме нашого народу і покликана на захист Рідної Землі. Згідно сучасного законодавства релігійні організації не мають впливу на військо і тільки за згодою командування можуть надавати духовні послуги солдатам і то за їхнього прохання. У рідновірів були спроби домовитися про перебування наших духовних провідників у війську, але це поки не отримало підтримки. Натомість у волонтерській діяльності ми проводимо богославлення, прочанства і воїни постійно беруть участь у наших святах, обрядах.

З точки зору вашої релігії чи може волхв вбивати ворога заради своєї землі?

У разі потреби волхв може взяти у руки зброю для захисту Вітчизни і вбити ворога – це його священний обов’язок захищати свій рід.

Як ставляться українські солдати на фронті до рідновірів? І чи є солдати, які воюючи стали послідовниками Руського Православного Кола?

Ставлення добре, якщо український солдат знає, що таке рідновір’я і не має релігійної неприязні. Воїни також приймають посвяту у рідновіри, одружуються за рідновірським обрядом і посвячують своїх дітей.

Після початку війни чи не виникла ідея в українських рідновірів обєднатися?

Війна зовсім не впливає на об’єднання релігійних організацій чи політичних партій. Рідновірів це також стосується.

Відомо, що в Україні є Рада Церков та релігійних організацій, яку часто критикують за совковість. На ваш погляд, чи достатньо робить Рада для солдат? І чи має мету Руське Православне Коло стати частиною цієї організації?

Наскільки мені відомо було намагання рідновірів увійти у Раду Церков, але це питання не вирішене. Натомість, центр РПК є в Запоріжжі і я, як очільник Духовного центру, входжу в Раду релігійних організацій при Запорізькій ОДА. Можу погодитися, що подібні ради особливо не впливають на духовний розвиток країни. А більше для галочки збираються для зустрічі з черговим головою ОДА, підписання якогось спільного звернення, що напишуть в ОДА, та духовні провідники пожаліються керівництву на своє буття чи засудять якусь діяльність. Кожна патріотична релігійна конфесія для війська робить свою справу не залежно від Ради. Спільно проводяться волонтерські заходи не залежно від віросповідання.

Насамкінець ваші побажання читачам порталу Філософія і Релігієзнавство.

Побажання досить просте. Сповідуйте українське рідновір’я, щоб з дитинства ви були патріотами нашої країни. І найголовніше – вірте у свою перемогу, бо Боги і Предки разом з нами захищають наш Рід і нашу святу Землю!

Розмовляв Ігор Дмитрук

Обговорення: 6 коментарів
  1. Славута сказав:

    Дякую Світовите за твоє інтерв’ю і сподіваюсь що все ж таки Ріднівірівські громади об’єднаються. У УПЦ цей рух,завдяки Порошенко,набрав нової сили, дивись ось це: Потрійний удар Порошенка. Кремль у паніці
    З повагою Славута

    Відповіcти
    1. Світовит сказав:

      Будемо мати надію на об’єднання рідновірських громад, але поки це складна справа. Найкраще коли знайдеться можливість проводити спільні фестивалі і конференції для патріотичних об’єднань, щоб один одного бачив, обговорювали спірні питання і могли співпрацювати.

      Відповіcти
  2. Svydran` Mykola Anatolijovych сказав:

    Слава Рідним Богам!
    Смерть і тлін ворогам!

    Дякую Верховному Волхву Світовиту за висвітлення позиції РПК. Дякую редакції Філософія і Релігієзнавство. Перший науковий філософсько-релігієзнавчий портал за висвітлення державницької позиції і діяльності сповідників звичаєвої віри Русі-України!

    Руське Православне Коло (РПК) – це всеукраїнське духовне об’єднання громад русинів-українців, що сповідують звичаєву Віру. РПК засноване 6 жовтня 2007 р. і з того часу веде активну діяльність, яка спрямована на утвердження і поширення Руської Православної Віри та духовних знань народу Русі-України. Голова РПК – Верховний волхв Світовит Пашник.
    Тут більше(не реклама) – https://svit.in.ua/pro_nas.htm

    Відповіcти
    1. Світовит сказав:

      Дякую, Миколо! Це не перша наша співпраця з порталом “Філософія і Релігієзнавство”. Можна подивитися попереднє інтерв’ю: http://tureligious.com.ua/rozmova-z-ukrajinskym-volhvom-ta-hto-taki-ukrajinski-yazychnyky/

      Відповіcти
  3. Віктор сказав:

    Всі так вихваляють язичництво… Я за наші рідні національні традиції та культурні особливості. Водночас також хочу сказати, що дивитись на їх актуальність, я б опускав конкретно релігійний чинник. Факт лишається фактом: язичництво розділяє, а не об’єднує людство (наприклад, панславісти-язичники в опозиції всім нішим. Бо ж у кожного свій бог… а бог чує тільки своїх. Прикольно – божок як айпед в кишені). По-друге, усі сучасні язичницькі країни – відсталі у своєму розвитку (В індуїзмі – жорстокі закони проти тих, хто лишає індуїзм, до того ж, чимало безглуздих законів). А що стосується русичів, то не даремно “Повість времяних літ” описує язичника-Володимира до свого охрещення розпусним та нестримним в пожадливості. Після ж християнізації – все по-інакшому. Власне так і жили русичі до до того, коли познайомились з християнством. До свого увірування, Володимир побудував шість язичницьких капищ, де приносились в жертву люди. Вам воно треба? Ви от таке хочете відроджувати? Тоді Ваша дорога – до кабінету психіатра. Наверніть його до рідних богів.

    Відповіcти
    1. Світовит сказав:

      Вікторе, поки бачу, що то вам треба сходи на лікування, бо адекватно сприймати світ ви не в стані. Дивіться на свою віру і порівнюйте її “праведні” дії з іншими. Щодо роз’єднання, то це притаманно всім релігіям, тому різних сект так багато, що навіть у вас спитати, чи можете ви всі течії своєї віри назвати хоча б України? То я більш ніж впевнений, ви цього не зробите, хіба назвете кілька основних. А те що вони між собою скубуться, то це теж не новина, добре хоч до різні не доходить, як це було у давніші часи, приносячи один одного у жертву спільному богові. У вас хоч і один Бог, але це декларований монотеїзм, бо святі, пророки, царі, ангели і т.д замінили богів з тим ж іменами. Щодо відсталості, то як бачите я вмію працювати на комп’ютері, і моя віра якось не заважає мені цікавитися всіма набутками науки і сучасної цивілізації. А от вірувань кам’яного віку, які записані у вашому святому письмі, ви чомусь не дотримуєтеся, чим порушуєте божі заповіді, а виконання деяких із них вас би привели до в’язниці за порушення сучасного закону. Про Володимира монах міг написати що завгодно для повчання пастви, тому то є хибний приклад. Бо той же монах навіть чітко не знає, де хрестився Володимир, що ставить під сумнів історичність цієї розповіді. А я більш схильний вважати, що то вам просто казку написали про хрещення Русі, а саме хрещення розтяглося на довгі віки і не змогло подолати Рідної Віри, так і залишилося двоєвір’я, про що і пише шанований Іван Огієнко (митрополит Іларіон). Але найбільша хиба вашої віри в тому, що вона для нашого народу чужа. А чуже і хибне нам треба? Невже наш народ сам не може знайти праведний шлях до Бога?

      Відповіcти

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Пошук
Рубрики
Реклама
Ми у Facebook