Можна багато дізнаватися про релігії з підручників, та все-таки краще їх побачити та відчути. Отже, розпочнемо нашу розмову.
Що цікавого ти можеш розповісти нашим читачам про релігійне життя у цих країнах? Чи збереглися традиційні американські релігії індіанців? Ти бачив корінних мешканців Америки, які сповідують свої традиційні релігії?
Найперший раз я зіткнувся з аутентичними індіанськими релігійними обрядами в Канаді в 2008 році — це була моя перша подорож закордон. Вже тоді я вивчав на другому курсі релігієзнавство і міг порівняти свої теоретичні знання з побаченим.
Мені пощастило взяти участь у стародавньому ритуалі Свепт-Лодж, дійства якого відбувалися в наметі, подібного до фінської сауни. Намет обкладають спеціальними рослинами, розжарені на багатті каміння заносять всередину. До намету заходять учасники, закривається вхід, і усе поринає в повну темряву і тишу. Духовний лідер спалює суміші ароматичних трав і льє на розжарене каміння воду — в наметі потроху стає спекотно.
Потім, він починає бити в бубен та співати. Його пісні, на перший погляд, виглядають дивними, адже у пісні, здається, немає слів -, а лише один протяжний звук, який «скаче» півтонами, і навіть, чвертьтонами (Авт.: індіанці єдині в світі народ, який може співати чвертьтонами).
Насправді, в індіанських піснях є слова. Але кожне слово може співатися хвилинами. Це пов’язано із специфічною музичною традицією, незвичною для європейців. Ми звикли чути музику, побудовану на тональностях з чіткими засобами музичної виразності (ритм, темп і т.д.). В індіанській музиці все це має свої специфічні форми.
Багато хто ображається, що в московській церкві попи читають незрозумілою архаїчною російською мовою з невиразною дикцією. Так, спроба зрозуміти читання індіанського вождя стала б для вас справжнім випробовуванням.
Чесно кажучи, коли у повній тиші раптом чуєш вигуки духовного лідера, тобі стає настільки моторошно, що на чолі починає виступати холодний піт. Але за декілька хвилин ти потрапляєш у течію спокою і безтурботності.
Як релігійна традиція індіанців передалася нащадкам, попри знищення цивілізації колонізаторами?
Вся релігійна традиція індіанців вербальна. Перші спроби створити кодекс сакральних текстів датуються XVIII ст. Тому слово для індіанців дуже важливе, адже в них немає традиції канонів священних текстів на зразок Біблії, Корану або Торри. Немає навіть нічого схожого на індійські Упанішади, які теж спочатку існували тількив усній формі.
Передача релігійного слова також специфічна. Воно передається переважно за допомогою музики, пісень та танців. Тому і обряди мають екзотичні форми. Існують навіть повір’я, що люди, наділені музичними талантами,мають особливу духовну силу.
Існують також і різні психологічні практики. Назвати їх аутентичними можно дуже умовно, але вони практикуються. Так, мій знайомий індіанець стверджував, що посвячений у таємниці сну. Він був переконаний, що сни є продовженням нашого денного буття. Тому він намагався їх осмислювати та записувати. Досягнувши досконалості у цьому, він був активним учасником своїх снів. Він стверджував, що навіть зустрічався з «мандрівниками» снів, такими як він сам, і після сну вони обидва все пам’ятали.
Розкажи детальніше про сучасні спроби записати сакральні тексти.
Перші спроби створити абетку і записати сакральні тексти, як згадувалося вище, датуються лише XVIII ст. До цього часу індіанські племена користувалася піктографічним письмом. До сьогодення не має загальноприйнятого тексту чи книги — того, що в християнській традиції прийнято називати «каноном». Адже індіанці ніколи не мали якогось єдиного духовного центру. В кожному племені були свої релігійні традиції та культи. Крім того, зберіглося дуже мало автентичних документів та джерел, адже іспанські колонізатори проводили політику знищення усього, що було пов’язаним з індіанцями.
Чи є багато індіанців в Північній і Латинській Америці?
У Латинській Америці більшість корінних мешканців асимілювалися з місцевим населенням. Наприклад, індіанці-майя — з мексиканцям, а інки — з перуанцям і т.д. В Північній Америці, а саме США та Канаді, частина з них ще й досі живе в резерваціях.
Нащадки європейців, які змішалися із місцевим населенням, мають дуже виразні риси індіанців — смугляву шкіру, крючкуватий ніс, багато в кого шия дещо коротша від звичайного. Дехто вважає цей тип людей новою расою. Дуже багато таких людей проживає на Юкатанському півострові в Мексиці.
Як у Північній Америці, так і в Південній, є багато людей, які вважають себе нащадками індіанців, хоча їхня генетична спорідненість є дуже умовною. У кращому випадку ми можемо говорити про культурну самоіндетифікацію.
Дуже умовною є і культурна самоідентифікація. Адже аутентична індіанська культура була практично повністю знищена. Я б сказав, що сьогодні індіанську культуру можна розділити на аутентичну, неоіндіанську та масову.
Давай докладніше поговоримо про ці три типи культури за твоєю класифікацією.
Повністю аутентичні культуру індіанців змогли зберегти лише декілька племен, які мешкають в ізольованих долинах джунглів Амазонки. На жаль або на щастя, мені там не доводилося бувати.
Індіанська тематика є дуже поширеною в масовій культурі Америки і світу — на їх честь називаються футбольні та бейсбольні команди, влаштовуються масові фестивалі, знімають фільми тощо.
Це є дуже поширене явище, коли домінуюча культура використовує певні міфологеми, образи або топомікуіншої. Але це зовсім не означає, наприклад, шо французи зберігають кельтську культуру, оскільки ряд географічних назв у Франції має кельтське походження, так, зокрема Галія, чи навіть сам Париж, назва якого походить від кельтського племені паризеїв.
Неоіндіанська культура в кожній країні Нового світу формувалися і розвивалася по-різному. В Сполучених Штатах вона дещо ізольована від реального державного будівництва, адже частина індіанців живе у резерваціях. Деякі з них були створені нащадками індіанців нещодавно. Так, закони США надають таку можливість при виконанні деяких умов, зокрема науково-історичному обґрунтуванні існування племені та його нащадків на конкретній території. Після офіційного затвердження резервації на її території не поширюються закони штату.
У деяких країнах латинської Америки індіанська культура розвивається у симбіозі із переселенською культурою і є суттєвою складовою сучасних націй, зокрема тих же мексиканців або перуанців. В окремих країнах або провінціях мови індіанців є другими державними нарівні з іспанською.
У Сполучених Штатах Америки індіанці окрім резервацій та спеціального законодавства, що регулює їхні відносини з державою, досягли великих успіхів. Вони мають свої радіостанції, коледжі та газети.
Індіанські церковні інституції також зазнали значного впливу європейської культури. Наприклад, так звана Церква корінних народів Америки, є синтезом індіанських традицій та християнській цінностей. Адже, в сучасному світі важко уявити виконання ряду обрядів індіанців, зокрема людського жертвоприношення. Ё
В яких країнах існують резервації, і наскільки це виправдано в сучасному світі?
Такі соціальні експерименти існують в Канаді та США вже багато десятиліть. Резервації дійсно допомагають зберігати традиції та мови індіанців, вони є своєрідними культурними центрами. Але індіанські резервації є анахронічними утвореннями в цих сучасних державах. Коли ти потрапляєш на територію компактного проживання індіанців, то відразу бачиш купу соціальних проблем, таких як зловживання алкоголем та безробіття. З іншого боку, індіанські інститути, які не прив’язані до резервацій інтегровані в американське суспільство і роблять для індіанської культури дуже багато корисного.
Як розвивається релігійне життя у резерваціях? Чи можна стверджувати, що там є громадянська релігія?
Важко оцінити вплив індіанців на формування цінностей громадянської релігії США, але вона, безперечно, дає їм шанс бути частиною американського суспільства. Адже в громадянській релігії немає індіанського, християнського чи мусульманського Бога. Бог є у кожного, і який він — це вже приватна справа.
Хоча, потрібно сказати, що громадянська релігія США, безперечно, побудована на засадах та цінностях протестантизму, уявленнях, якою має бути держава та економіка.
Згадаємо, що всі президенти США, окрім Джона Кеннеді, були протестантами. Та, власне, перемога Кеннеді над Ніксоном була виключенням, але це вже інша історія.
Щодо індіанців північної Америки в мене є припущення, що їхня громадянська релігія розвивається в резерваціях паралельно громадським процесам усієї держави. Я вже згадував що в індіанських резерваціях не діють закони штату, а є своі власні. Громадянську релігію в резерваціях а б порівняв до громадянської релігії Ізраїлю. Ця держава народ якої був насильницькі виселенийз власної землі, об’єднався під релігійно-політичними ідеями у XX ст. Певну паралель можна провести і щодо резервацій.
Чим схожа українська громадянська релігія на громадянську релігію США?
Українська громадянська релігія базується на християнських цінностях. Як православна, так і греко-католицька церква зіграли свою роль у формуванні підвалин громадянської релігії в Україні.
Майдан 2013-2014 році добре продемонстрував, що віруючи різних конфесій можуть об’єднуватися навколо цінностей громадянської релігії і бачити майбутнє держави, виходячи з них. Громадянська релігія має впливи на формування законів, адже під кожним законом є цінностне підґрунтя.
Ми всі пам’ятаємо спільні молитви та виступи духовних лідерів різних конфесій на Майдані, капеланство в армії. В США це є невід’ємним атрибутом громадянського та політичного життя. Пригадаємо навіть нещодавній виступ афро-американського пастора на інавгурації 45-го президента США.
Жоден Меморіальний день в США (вшановується пам’ять загиблих воїнів за свободу і незалежність Америки), не проходить без звернення священнослужителів.
А в Україні в Верховній раді під час вшанування пам’яті загиблих воїнів у війні з Росією представникмосковської церкви, яка називає себе УПЦ, демонстративно не підводяться зі свого стільця, що показує наскільки ця церква далека від цінностей нації, державного будівництва і навіть людського життя.
Чи могли б ви уявити, щоб протестантській пастор зробив щось подібне на Меморіальний день в США,мотивуючи це тим, що він проти війни в Іраку чи Афганістані? — ніколи!
Які пам’ятники сакрального будівництва індіанців ти бачив, і що можеш порекомендувати нашим читачам?
Дуже багато пам’ятників сакрального будівництва індіанців племені Майя зберіглося в Мексиці. Ви побачите цілі релігійні комплекси з пірамідами та навіть господарські споруди. Це пов’язано з більш досконалими технологіями будівництва у цьому регіоні. Цікаво, що, на відміну від єгипетських пірамід, піраміди індіанців рідко використовувалися як усипальниці. Зафіксовано лише декілька випадків поховання верховних жерців у пірамідах. Індіанські піраміди були своєрідними жертовниками, на вершині яких приносили масові людські жертви. Дослідники стверджують, що в особливі свята могли вбивати до 20 тисяч людей.
Переважно піраміди розташовували так, щоб їх було добре видно з усіх частин міста. Мені доводилося відвідувати піраміди Майя на острові Косумель в Мексиці. Цей сакральних акрополь має рівні довго вулиці, господарські і сакральні зони, окрім пірамід, там є дуже багато споруд різного призначення. Саме сакральне місце було частиною індіанського міста, воно начебто дихало разом з ним.
До речі, з острова ходить паром на материк, де розташовані піраміди загадкового міста Чичен-Ітца. На мою думку, це один з найкращих пам’ятників сакрального будівництва індіанців на усьому континенті. Рекомендую його обов’язково відвідати.
Розмовляв Ігор Дмитрук
