Історія філософіїФілософія для студентів

Функції філософії

fenСпробуємо належним  чином  розібратися  в питанні  функцій  філософії. Але спочатку  необхідно  зрозуміти  поняття «філософія» для того, щоб бути компетентними  у науковому дослідженні.  Отож  термін  «філософія»  погодить  від грецької  мови і складається із двох  слів  ????? – любов, ????? – мудрість, тобто  це є любов  до мудрості, пізнання, розуміння  всесвіту.

Філософію  ще називають  особливим  типом  духовної діяльності, система якої  тісно переплетена  з соціально – історичною людською  практикою, зорієнтована  на вирішення соціальних завдань, вона прагне дати цілісну картину уявлення про світ, матеріальні та ідеальні процеси, їхню взаємодію; а також про пізнання  і перетворення  дійсності  у процесі практичної діяльності людини.

Тому  для  виконання  призначення філософії, вона  припускає  реалізацію  цілої низки  функцій, які взаємопов’язані   між собою. Функціями філософії слід називати  такі основні напрямки, за допомогою  яких  і  втілюються мета, завдання, в тому числі  і призначення самої ж філософії.  Серед функцій філософії виділяють наступні:

1) Світоглядна;

2) Методологічна;

3) Гносеологічна;

4) Критична ;

5) Аксіологічна (людські цінності);

6)  Соціальна ;

7) Інформаційно – комунікативна;

8)  Інтегративна;

9)  Ідеологічна;

10) Виховна ;

11) Проектуюча;

12) Прогностична .

Світоглядна функція  —  здатна формувати  цілісну картину  світу,  уявлення  про світобудову, а  також місце  людини у всесвіті  та принципи взаємодії  людини з навколишнім  світом. Світогляд  за своєю формою може бути різний, наприклад  міфологічний, релігійний і філософський.

Основу  міфологічного світогляду  складають  фантастичні розповіді  про світобудову і місце людини  у  світоустрійній  системі. Релігійний світогляд  є наступним етапом розвитку погляду людини і світ, і на відміну від міфологічного, у ньому немає змішання земного із сакральним, так як вони існують окремо  один від одного. Ще цей світогляд  має за основ терплячу сумнів віру, ставлячи людські погляди в залежності від  доктрин віри.

І нарешті, філософський  світогляд – є основою пізнавальної і практичної діяльності людини. Необхідно зауважити, що важливу роль  у системі цього світогляду відіграють  ті науки, які подають синтезоване  уявлення  людині про  картину світу, що досліджується сучасною наукою.

Методологічна – полягає  в основному  у вироблені філософією основних методів  пізнання  тієї реальності, яка її оточує.

Гносеологічна  —  ставить за мету правильно і достовірно пізнати  навколишню  реальність, тобто є своєрідним механізмом пізнання.

Критична —  надає оцінку всьому тому, що відбувається у світі на основі  загальних уявлень, що містяться у філософії про  норми та патології феноменів, реальних процесів, які оточують людину. Критична оцінка  філософії  духовно і матеріального життя  вимагає  виробленню мір, які направлені на те, що не задовольняє людину, є патологічним і  потребує оновлення. Тобто завдання  цієї функції полягає  у  розширені меж людського  пізнання, відході і зруйнуванні   релігійних догм, закостенілості знання, модернізація  та збільшення  достовірності людського знання.

Аксіологічна —  полягає  в оцінюванні речей  та явищ  оточуючого світу людини з точки зору  важливих цінностей: моральних, етичних, соціальних, духовних та ідеологічних. Мета функції  залежить через  пропускання всього потрібного і непотрібного, цінного і корисного, віджитого і гальмівного  через  своєрідний фільтр. Ця функція з особливою точністю посилюється  в історичні переломні  періоди. В період Середньовіччя  людина займається пошуком теологічних цінностей, в епоху Відродження – вона постає  творцем художнього мистецтва, літератури, науково – технічного прогресу; в часи Реформації – захищає індивідуальне, соціальне, приватне життя, входячи в компроміс з папським феодалізмом і доктринами Католицької церкви; а також характерно пов’язана  з капіталістичною кризою ХІХ – початку ХХ століття.

Соціальна  — має за мету пояснити про суспільство і причини його виникнення, еволюцію соціуму, його цілісну структуру, елементи, рушійні сили. Її завдання полягає у виявленні  протиріч, правильно вказаному шляху їхнього усунення або пом’якшення, досконалості суспільства.

Інформаціно – комунікативна – залежить від філософія як системи передавати  знання  від одних людей до інших, інформуючи останніх  про  її зміст.

Інтегративна функція – це накопичене  систематизоване людське знання  яке  втілюється  в єдиній системі, виробляючи певні критерії, позиції, які сприяють інтеграції  суспільної загальності  в єдине ціле.

Ідеологічна – здатна фіксувати і пропагувати  інтереси суспільних прошарків і соціальних груп, виконуючи роль певної ідеології.

Виховна – полягає  в культивуванні  гуманістичних цінностей та ідеалів, в укріпленні моралі людини і суспільства; у допомозі  адаптування  людини з навколишнім  світом і знайденню  життєвого сенсу.

Прогностична функція – полягає  в першу чергу в існуючих  філософських знаннях про матеріальний і духовний світ, людину, намаганні  вивести прогноз  тенденцій  розвитку матерії, людської свідомості,  процесів пізнання, людини як мікрокосмосу, природи і соціуму.

Богдан Стрикалюк

Яка твоя реакція?

Радість
20
Щастя
16
Любов
4
Не завдоволений
4
Тупо
4

Интересно почитать:

Также в категории:Історія філософії