Біблійні докази існування Святої Трійці

troiДосить актуальною   на сьогодні  постає тринітарна проблема в християнстві. Чи зустрічається в Біблії  таке поняття як  «Трійця»?  В який  конкретний історичний період  часу  воно  з’являється вперше?  Де вперше виникає ідея троїчності?  Чи існує  якийсь  взаємозв’язок християнства з іншими релігіями?

Відомо, що християнство  як і всі інші  світові релігії  є взаємозв’язаними  між собою. Проте  їхні доктрини  відрізняються  від християнської доктрини. Якщо ж  ми візьмемо до прикладу  іслам, то  в них поняття  троїчності  є повністю відсутнє, натомість  як і в іудаїзмі  є  інше поняття  – «монотеїзм». Згідно  цієї ідеї, визнається  існування  лише одного Бога,  тринітаризм  розуміється ними  як політеїзм – багатобожжя. Ідея  політеїзму  була  присутньою  у грецькій та римській релігії.  У наш час  відбувається  багато полеміки навколо  поняття  Святої Трійці.  Проте  підхід людини до цього питання  є неправильним.  При трактуванні  тексту Святого Письма  допускається дуже багато помилок, це відбувається  через довільне тлумачення  сакрального тексту Біблії.

Спроба пояснення  про Святу Трійцю є доволі не простою річчю. Для людського розуміння  та сприйняття , це поняття  є недоступним.

Християнство навчає, що Бог  є живою Особою, але не матеріальним тілом, яке зазвичай можна бачити чи осягнути за допомоги п’яти  наших  відчуттів.  Ісус Христос  в християнстві  є  « дух, і ті, що  поклоняються  Йому, повинні поклонятися в дусі та істині» (Ін. 4, 24). Проте  в книзі  Буття  ми зустрічаємо слово  «створімо», яке використовується в даному тексті в множині, а тому не має жодних заперечень того, що у створенні світу та людини  безпосередню участь  брали усі три  особи Святої  Трійці: Отець, Син і Святий Дух.

Святитель Григорій Богослов пояснює  це місце  наступним чином: «У створенні світу,   першопричиною буття світу ми повинні вбачати  Бога – Отця, те, через  Кого цей світ створювався – Бога – Сина, а також те, через Кого  цей світ  оновлювався – Бога – Духа Святого. І це не є три  боги, але Єдиний Бог, який відкривається  світу через  три  іпостасі (особи): Отця, і Сина, і Святого Духа».

Коли навіть проста людина  задумується над  цим предметом віри, то без жодного сумніву  ми можемо визнавати, що стоїмо обличчям до обличчя перед  великою таємницею, таємницею життя та існування.

Святий Августин Аврелій  визнає  існування Святої Трійці , яка відкрилася  Авраамові  через явлення трьох подорожуючих під дубом Мавре. Місце тексту  в Біблії  він пояснює так: «Коли Авраамові з’явилися  три ангели у вигляді подорожуючих, то він відразу поклонився їм. Бо визнав  він трьох,  а поклонився Єдиному Богу  в триіпостасному бутті».  Реформатор Жан Кальвін, який  визнавав, що латинська мова  є настільки багатою за кількістю слів, цілко гне здатний висловити глибину  таємниці про  Святу Трійцю.

В Біблії  не має такого поняття як «Трійця», проте  є прямі натяки  у Святому Писанні Нового Завіту: в Євангелії від Матфея  ми знаходимо прямі вказівки  на осіб Святої Трійці «Дана мені всяка влада, як на небі так і на землі. Отож ідіть та навчіть усі народи, хрестячи їх в ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа, навчаючи зберігати те, що Я заповів вам. І ось , Я буду завжди з вами повсякчас аж до кінця віку. Амінь.» (Мф.28, 18-20). А також  такі самі вказівки про осіб Святої  Трійці  мис постерігаємо  в Євангелії від Марка,  у якій  Єдиний Бог  відкриває Себе  людям  в явленні усіх трьох осіб Святої Трійці: «І відразу,  коли  Він  виходив із води, Іван  побачив  небо відкрите, і Духа, що мов голуб сходив на Нього. І голос з неба промовив: «Це Син Мій Улюблений, що Його» Я вподобав » (Мк.1, 10-11).

Християни  апостольських часів та ІІ століття нашої ери навіть не думали , щоб сформувати  визначені  правила християнської віри, тому вони притримувалися вірувань, які була записані  в Біблії,  застосовували  ці біблійні принципи у практичному повсякденному християнському житті, без усякого їх викладу  у формі  догмату віри. Проте  з ІV  століття  нашої ери  над Християнською церквою  нависає велика небезпека – єретичні науки  Сібеліуса, Арія, Македонія, Євтихія та Несторія і низка інших, які суперечили  не лише Священному  Писанню, а й  церкві.  Сібеліус притримувався таких поглядів, що  Трійця  не існує, а тільки один Бог.  Тобто  Отець, Син і Святий  Дух є лише явленням Бога  людині.  Арій стверджував,  що немає рівності , Син та Святий Дух  не є рівними Отцю, тому що обидва створені, а тому вони знаходяться нижче від  Отця, і Отець створив їх тільки у вигляді  подібності Богу та Його Божественній природі.

Церква, насправді відкинула  таку єретичну науку, так як вона розходилася з Біблією. На захист  науки про  Святу Трійцю став  святитель Афанасій Великий, який повністю відкинув єретичне вчення та видав  Символ віри. У короткому викладі  Символу віри він зазначив наступні пункти:

1)  Всякий, хто хоче отримати спасіння повинен дотримуватися  всесвітньої віри Християнської  церкви.

2)  Всезагальна віра  є поклоніння Богу , Який  один в трьох  Особах  та становить три в одному.

3)  Ми  не змішуємо Трьох  і не розділяємо їхньої  сутності .

4)  Отець – один, Син – один і Святий Дух – один, але Отець, Син та дух Святий єдині  в Божественності та рівні у славі та вічній величі.

5) Як  є Отець, так є і Син, так і є Святий Дух.

6)  Отець  ніким не є створений, так само і  Син не створений, і Святий Дух не створений. Вони не є три нестворених, але один Нестворений.

7) Отець  необмежений, Син  необмежений і Святий Дух необмежений. Вони не є троє необмежені, але один Необмежений.

8) Отець, Син, і Святий Дух є вічні, але не троє вічні, а лише один Вічний Бог.

9) Отець, Син та Святий Дух керує усім, але вони не є трьома  керівниками, але один Керівник.

10) Отець, Син і Святий Дух не є трьома богами, але вони є один Бог.

11) Так само як Отець Є Господом, Син та Святий Дух, проте вони не є трьома господами, а є лише один Господь.

12)  Християнська істина повеліває  нам не визнавати, що кожна Іпостась (Особа) є особливий Бог або Господь,  так само і наша релігія  забороняє  говорити, що існують три боги та три господа.

13)   Ми не маємо ні трьох отців, ні трьох синів, ні трьох святих духів.

14)   Ніхто  із цих і Осіб не існував  раніше  або пізніше за іншого. Бо всі три Іпостасі (Особи) є вічними та рівними.

15)   На сонові усього сказаного, ми повинні поклонитися  Одному  в трьох Особах, Трьом  в Одному, тобто одному єдиному Богу в трьох особах.

16)   Істинна віра полягає  в тому, що ми віруємо та стверджуємо, що наш Господь Ісус Христос є Бог, Який перебуває  в Сутності Отця від вічності, і що він є Людина, за природою тілесною від Його матері, народжений в нашу епоху.

17)   Хоч  Він є Бог та Людина, все ж таки  є Один Христос, а не два, і Він став Людиною не перетворенням Його Божественності  в людську природу, але поєднанням людської природи з Божественною.

Ще  один прямий доказ  про існування Трійці є закарбованим у  Соборному посланні  святого апостола Іоана, де є пряма вказівка на Отця, Сина і  Святого Духа: «І троє свідчать на небі: Отець, Слово і Святий Дух, і ці троє – Одне»(1Ін.5,7).  Крім того, варто зазначити, що ідея троїчності християнства має паралель  з індуїзмом (славнозвісна  тріада божества Крішну, Вішну та Шива).

Стрикалюк Богдан

 Магістр релігієзнавства