Історики знають про нього небагато, багато інформації їм вдалося витягти з робіт інших видатних людей того часу. Слова філософа часто цитували, а тому можна зробити висновок, що він був шанованою людиною серед своїх сучасників і послідовників. Ксенофан жив в Іонії до 25 років, а після почав подорожувати. Філософ залишив свій будинок назавжди, шлях його тривав 67 років, але деякі джерела стверджують, що весь цей час він жив у вигнанні на Сицилії.
Елегійна і ямбічна поезія Ксенофана критикувала і висміювала ідеології деяких філософів, віру в пантеон антропоморфних богів і шанування греками атлетизму. Він заявляв, що писав для майбутніх поколінь, створюючи славу, яка ніколи не помре.
За словами біографа Діогена Лаертского Ксенофан складав елегії і ямби проти Гомера і Гесіода. Лаерцій також згадує два історичних вірші, що стосуються підстави Колофона і Елеі, але у них збереглися лише назви. В основному в своїх роботах Ксенофан демонструє скептицизм, який став популярним і більш вираженим в IV ст. до н. е., і висміює традиційні релігійні погляди свого часу.
Ксенофан підтримував віру в те, що бог єдиний, це одне вічна істота, сферичне за формою і осягає всі речі в собі; він є абсолютним розумом і думкою, тому рухає всіма речами, але не має ніякої схожості з людською природою ні в тілі, ні в розумі. Через розвиток цієї теорії філософ часто розглядається як один з перших пантеїстів.
Іван Гудзенко
