Народився у 615 році нашої ери в місті Медина. Батько Зейда мав походження зі знатного племені Хазрадж, в результаті міжусобної війни настроєного племені Амус в Буасі загинув.
Хлопець був досить обдарованим, грамотним, мав при цьому прекрасну пам’ять, став успішним у своїй роботі. Міг вільно писати сирійською та арамейською мовою, найбільшим привілеєм для нього вважалося бути поруч із пророком Аллаха, щоби отримувати від нього одкровення. У роботу Зейда як секретаря входила переписка з іншими, перекладання листів іншою мовою. Зейд, крім того, що хафіз (знання Корану напам’ять) , став ще й муфассіром (тлумачення Корану).
Входячи до зібрання сакіфи Бану Саїда підтримує обрання халіфом Абу Бакра. Прекрасно розумівся в питанні поділу матеріальної власності. Є укладачем дивану при халіфі Умарі, займається поділом здобичі внаслідок війни в Ярмуку. Займає посаду кадія Медини та хранителя державної казни при халіфі Усмані ібн Аффані.
До пророка Коран передавали в усній формі, але з його смертю виникла необхідність збереження тексту в його оригіналі. В результаті бойових дій, які відбувалися в місті Ямамі проти Мусайліми – лжепророка загинуло сімсот знавців Корану (хафізи). Абу Бакр та Умар переживали за те, щоб не втратити Коран, оскільки це вважатиметься повною поразкою Османської імперії. Вони звертаються до Зейда Сабіта негайно розпочати роботу по зібранню аятів в єдину суцільну книгу.
Зейду було доручено покладання на письмові свідоцтва, зібрані з Мекки, Медини. Контроль за збором усієї інформації доручено Умару. Спільними зусиллями Зайда зі сподвижниками вийшов повний мусхаф (письмовий екземпляр) і зберігався він в Хафси – дружини пророка. Зейдом були використані як власні знання так і записи аятів, котрі прочитувалися напам’ять сахабами.
У 650 рік за хіджрою перед халіфом Усманом поставали низки питань від мусульман щодо правильності читання Корану. Зейду, Абдаллаху ібн аз- Зубайру, Са’ду ібн аль-Асу, Адуррахману ібн аль-Харісу за наказом халіфа доручили важливе завдання: складання офіційного письмового тексту Корану, який оголосили загальнообов’язковим для виконання мусульман.
Автором цієї унікальної роботи є Зейд. Він очолює комісію з кодифікації Корану. Основу книги складав збережений в Хафси текст. Екземпляр розмножили та відіслали в усі куточки халіфату. За наказом Усмана інша частина фрагментів Корану була спалена.
Зейд ібн Сабіт помер в часи правління Халіфату у 655 році нашої ери і похований в Медині.
Песаг
