Закони Хаммурапі коротко

Закони Хаммурапі, створені за часів правління царя Хаммурапі (1792–1750 рр. до н. е.) з Першої династії Вавилону, є одним із найважливіших пам’яток стародавнього права. Це найповніша та найдосконаліша збірка законів, що дійшла до нас із Месопотамії. Вона була викарбувана на діоритовій стелі, встановленій у храмі головного вавилонського бога Мардука, і відображає прагнення централізованої влади до впорядкування суспільних відносин.

Структура та зміст кодексу

Кодекс містить 282 статті, що регламентували різні сфери життя вавилонського суспільства. У ньому закріплено економічні норми (ціни, тарифи, правила торгівлі), положення сімейного права (шлюб, розлучення, спадкування), норми кримінального права (напади, крадіжки, вбивства) та цивільного права (рабство, боргові зобов’язання). Важливою рисою є врахування соціального статусу особи: покарання могли суттєво різнитися залежно від становища правопорушника та потерпілого.

У системі покарань простежується принцип «lex talionis» — «око за око, зуб за зуб». Водночас кодекс значно перевершував примітивні звичаї, адже відкидав кровну помсту, приватну відплату та укладення шлюбів шляхом викрадення. Це свідчить про перехід від племінного до державного регулювання суспільного життя.

Джерела та походження законів

Основою законів Хаммурапі були попередні шумерські правові традиції, які протягом століть формували життя месопотамських громад. Кодекс поєднав семітські та шумерські правові елементи, що зробило його універсальним для різних народів, підвладних Вавилону. Хоча текст був складений аккадською мовою, його значення виходило за межі окремої країни, оскільки він претендував на загальноприйнятість у регіоні.

Відкриття стели та її значення

Єдиним значним джерелом кодексу є діоритова стела, знайдена 1901 року в місті Сузи французьким сходознавцем Жаном-Венсаном Шеїлем. Зараз вона зберігається у Луврі та є однією з найвідоміших археологічних пам’яток Стародавнього Сходу. Завдяки цьому відкриттю науковці отримали можливість вивчати не лише розвиток права у Вавилонії, але й ширші соціально-культурні процеси, що відбувалися в регіоні.

Історичне значення

Закони Хаммурапі стали першим кодифікованим зведенням, яке систематизувало норми права для багатонаціональної держави. Вони відобразили спробу створити єдиний правопорядок, що охоплював економічні, соціальні та релігійні відносини. Їхній вплив відчувався у подальших юридичних традиціях Близького Сходу та навіть у правових системах пізніших цивілізацій.

Іван Гудзенко