Був богом, котрий обіймав центральне становище в пантеоні Вавилона. Ім’я цього божества складається з двох частин остання з яких тобто Дук – повідомляє що Мард син Дука. Необхідно відзначити, що у Мардука є безліч імен, які  символізують одне й теж божество.

Зміцнення і розростання міста Вавилона було своєрідним способом звеличення бога, так як слава божества росла в прогресії згідно отриманню містом більш високих статусів. У місці проживання людей між двох річок, за часів становлення Мардука не було божества більш сильного і популярного крім нього. Його шанували і поважали всі жителі Вавилона і його околиць. Крім поваги також в думках городян був присутній страх, і побоювання, так як боги не завжди ставилися прихильно до мирного населення і вимагали неухильної поваги і підношення їм.

Згідно з міфами всі боги, що існували за часів Мардука, або з’явилися трохи пізніше були безпосереднім доказом його могутності. Так як класифікувалися на його охоронців або на його плід роботи. Вважалося, що багатьох божеств створив власноруч Мардук.

Мардук згідно з міфами став творцем землі. У період правління божества і визнання його незмінним правителем з’явилася незадоволена Тіамат, яка напала на Мардука. Внаслідок боротьби Мардук перемагає і створює з Тіамат землю і небо із закритим входом. Так як він також створив і воду то помістив її під нижню площину землі, яка мала напівкруглу форму, що накрило рідину як чаша.

Після чого він розділив всіх існуючих богів порівну – одну половину, яких відправив на землю, а іншу залишив на небі. Звідси і з’явилися божества, яким поклонялися люди, такі як бог Сонця і Води, а також різних інших стихій. З’явилася і богиня родючості і всі що мали  відношення  до життєдіяльності людини. Всіх богів належало поважати і догоджати, підносячи дари.

Ольга Степаненко