Закон можна розуміти як врегульовані правила норм та поведінки людини у суспільстві, світі. Людина — фізична, біологічна і духовна істота, що керується розумом, волею, почуттями, емоціями, знаннями, за допомогою яких вона пізнає цей світ.
Про те як закон Божий діяв на людину, чітко описано в одній із книг Старого Завіту – Бутті. У книзі Вихід зазначено про отримання Мойсеєм від Бога на горі Синай Десяти Заповідей, написаних на двох кам‘яних скрижалях. На першій був записаний релігійний закон, на іншій – моральний. Релігійний — стосувався відношення людини як Божого творіння до Бога, моральний — відносин одних людей до інших.
На превеликий жаль, сьогодні люди нехтують релігійним законом, зневажаючи і моральний. У світі панує людське свавілля, суспільний хаос. Люди втрачають почуття вини, шукають матеріальну вигоду, постійно женуться за політиками з бажанням щось отримати, натомість це призводить до розпачу, зневіри, а в кінцевому результаті до самого відчаю.
Накопичуючи статки деякі вже втратили «почуття міри» відповідальності, співчуття та допомоги жебракам, убогим, нещасним, безхатченкам, а ще крім того дітям з різними невиліковними хворобами. Багатії навіть і не дивляться в сторону тих проблем, які в реальності існують . Необхідно зауважити на тому, що втрачається людська гідність, совість, здоровий глузд, пригнічуються права та свобода людини. Закон насправді стримує людину від злого вчинку, нагадуючи їй про покарання за непослух.
Якщо в одних країнах закон впливає на людину, то чому у нашій державі його використовують тільки для того, щоб отримати собі вигоду, а не покращити стан суспільства, вирішивши наболілі питання. Скільки вистачає наглості, жадібності, ненаситності, обману у тих, кого Бог наділив розумом і мудрим керівництвом. Зневаження державного і релігійного закону досить часто приводить до трагічних наслідків. Ми стикаємось з влучним і достовірним висловом, який підкреслює перевагу закону над людиною: не знання закону не звільняє від відповідальності. Це ж не означає, що можна робити як тобі хочеться, перевертаючи усе головою донизу. Існують чіткі рамки, тому людині потрібно діяти в розумних межах.
Закон , покладений на іудейське суспільство прихильниками, симпатиками римської влади і водночас представниками релігійної спільноти — фарисеями, садукеями не виконувався. Чи не повторюється така ж сама історія і сьогодні? Хіба це збіг обставин? Ні! Сучасні реалії, і більше того цю картину ми спостерігаємо просто зараз. Легко, прикрившись законом перед народом, проявляючи свою бездіяльність, накладати за словами Христа «тягарі на інших, і пальцем не ворушити» (виявляючи таку собі пасивність до дорученого Закону Божого і дбаючи більше про своє матеріальне становище, а не за духовний стан ). Не дотримання релігійного так і світського (державного) закону є результатом руйнації сучасного суспільства, а збереження — веде до розквіту націю, державу, церкву, соціум.
Богдан Стрикалюк