Історія релігій        27 листопадаа 2014        200         1 коментар

Христос і сучасні священики

priestСучасний світ постав перед проблемою масової глобалізації та «гаджетизації». Людина з кожним століттям намагається стати живим Богом, почала придумувати різноманітні теорії, які є за своєю сутність справжнім абсурдом. Адже такі теорії залишаються лише теоріями, а Бог із століттями не зникає, а навпаки стає потрібнішим і солодшим. Ви скажете Захід стає гуманістичним, а я скажу він стає на шлях повернення до Бога, адже наука не зможе ніколи воскресити людину із мертвих, наука досі не може вилікувати всіх людей від раку, СНІДУ, та інших хвороб та епідемій. Людина хоче, але не може стати Богом, є люди, які проголосили себе живими богами.

Ці люди ті самі атеїсти, як і ті хто заперечують Бога – антитеїсти. Адже віра в себе, і проголошення себе Богом, є важчим гріхом, ніж віра в атеїзм. Хоча ми не має права казати, хто грішніший, а хто праведніший.Всі ми грішні і скільки б не хотіли себе зробити праведнішими, ми завжди будемо грішними, адже такою є наша природа. Нам Бог дав вибір і ми його зробили. Ми вибрали гріх, а не вічне блаженство, але Бог в нас не розчарувався, він дав нам шанс врятуватися, але ці шанси ми постійно опускаємо. І в кінці кінців Господь приніс в жертву свого Сина, але ми не прийняли цю жертву. Навіть після цього жахливого вбивства улюбленого сина Бога, він дав нам шанс врятуватсия. Він дав нам земну церкву, яка стала живим інститутом Бога на Землі.

Апостольська церква була християнською, а потім почалася політика. Царі, імператори, князі, графи, герцоги, президенти, у всі часи політики та еліта хотіла контролювати та керувати інститутом Бога на Землі. Християнську церкву часто критикують опоненти, що вона жорстока і вбила тисячі людей протягом двох тисяч років, так і є, і це треба визнати, але ці вбивства здійснив не Христос, а люди, люди, які забули про жертву Бога і поставивши себе ректорами інституту Бога. Проголосивши себе намісниками, пророками Бога-Христа, вони робили війни, та вбивали невинних, але за ці вчинки не повинні нести образи та докори, прості християни, які щиро вірять та вірили в Христа. Часто я чую докори зі сторони атеїстів та представників інших релігій, що християни вбивали масово людей у середньовіччя. Але чи це були християни? Чи дійсно Христос навчав своїх послідовників вбивати? Ні, не навчав, він навчав допомагати бідним, знедоленим, хворим. І, взагалі, Христос навчав любові і по-своєму вченню та сутті християнство це релігія любові. А для критиків християнства скажу словами Христа. Ті хто без гріха киньте в мене перші камінь. Киньте камінь, якщо ваші релігії чи атеїзм не вбивав не винних людей за віру чи переконання? Та ні, всі ми вбиваємо та критикуємо, але не вміємо прощати та навчати.

Коли я бачу сучасних священиків, пасторів, пресвітерів, лідерів християнства, я розумію критику інших, але ці люди не є обличчями християнської церкви. Ці люди є лідерами та керівниками. Але, як ми знаємо, кожен лідер не є досконалим, і як вчить нас історія лідер має здатність загордитися та помилятися. Християнська церква не є без гріха, безгрішним є тільки Ісус Христос, який є главою небесної та земної церкви. Він є тим який дав всьому початок і дасть всьому логічний кінець. Не треба дивитися на сучасних священників та пасторів, які мало що знають про Християнство і живуть по принципу від служби до служби. Мирянин повинен ходити в церкву не заради священика, єпископа, лідера, пастора, пресвітера, а заради того, щоб врятувати свою душу. І не має різниці в яку християнську церкву ви ходите, є різниця як ви вірите у Спасителя, якщо ваш духівник вчить вас фанатизму та ненависті, або грошолюбства тоді ідіть з такої церкви, бо там Христос не може жити, Христос живе там де є любов та прощення. Всі ми грішні і, тому, маємо прощати своїм ворогам і любити їх, як нас вчив Бог. Священик є людиною, яка здатна на гріх. Тому потрібно розуміти служителям, священик має навчати і навчатися у людей, що головне це прощення та любов.

Ідіть не за священиком, пастором чи лідером, а ідіть за Христом, який пролив кров за нас усіх.

Слава Богу.

Ігор Дмитрук

Обговорення: 1 коментар
  1. Богдан сказав:

    Це правда. Погоджуюсь, адже справжніх служителів, які виконують волю Господа Ісуса Христа зустрічаються одиниці, тоді ж про що думають інші? Риторичне звичайно питання, залишається на розгляд священичої совісті, етики і моралі у соціальному середовищі

    Відповіcти

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Пошук
Рубрики
Ми у Facebook