Чому ж в сучасних умовах прогресу, свободи, вільного доступу до інформації, збільшення кількості церков все ж духовний стан залишається на низькому рівні? Д. Д. Бiлий начальник кафедри Донецького iнституту внутрiшнiх справ МВС України та доцент О. М. Ситник вважають, що саме недотримання Божих Заповідей є однією з найголовніших причин морального та духовного занепаду.[2]
Десять Божих Заповідей записані в Біблії в книзі Вихід 20:1-17 : «Бог промовляв всі слова оці, кажучи: Я – Господь, Бог твій, що вивів тебе з єгипетського краю з дому рабства.
- Хай не буде тобі інших богів передо Мною!
- Не роби собі різьби і всякої подоби з того, що на небі вгорі, і що на землі долі, і що у воді під землею. Не вклоняйся їм і не служи їм, бо Я — Господь, Бог твій, Бог заздрісний, що карає за провину батьків на синах, на третіх і на четвертих поколіннях тих, хто ненавидить Мене, і що чинить милість тисячам поколінь тих, хто любить Мене, і хто держиться Моїх заповідей.
- Не призивай Імення Господа, Бога твого, надаремно, бо не помилує Господь того, хто призиватиме Його Ймення надаремно.
- Пам’ятай день суботній, щоб святити його! Шість днів працюй і роби всю працю свою, а день сьомий – субота для Господа, Бога твого: не роби жодної праці ти й син твій, та дочка твоя, раб твій та невільниця твоя, і худоба твоя, і приходько твій, що в брамах твоїх. Бо шість день творив Господь небо та землю, море та все, що в них, а дня сьомого спочив тому поблагословив Господь день суботній і освятив його.
- Шануй свого батька та матір свою, щоб довгі були твої дні на землі, яку Господь, Бог твій, дає тобі!
- Не вбивай!
- Не чини перелюбу!
- Не кради!
- Не свідкуй неправдиво на свого ближнього!
- Не жадай дому ближнього свого, не жадай жони ближнього свого, ані раба його, ані невільниці його, ані вола його, ані осла його, ані всього, що ближнього твого!» [1, 81-82]
Заповіді «Не вбивай!», «Не кради!» знають всі! Особливої уваги вимагає четверта заповідь: Пам’ятай день суботній, щоб святити його! Шість день працюй і роби всю справу свою. А день сьомий — субота для Господа, Бога твого. Ось як її пояснює православний віруючий кандидат філософських наук, доцент Л. В. Чупрій: « Його [Бога] треба шанувати завжди, але сьомий день особливий, бо саме в цей день Бог завершив своє творіння світу і відпочивав. З особливою увагою шануючи Бога в цей день ми віддаємо йому подяку за весь сотворений світ навіть і за нас самих, бо ми є також частинкою його творіння. І віддаючи йому подяку і посилаючи йому свою любов, ми відчуваємо єдність з ним через ту любов, яку він посилав нам, творячи світ, і яку посилає сьогодні, підтримуючи в гармонії і любові цей світ. І тому пам’ятаючи про велич світу — цього творіння Божого ми і повинні шанувати його Творця і в міру своїх сил підтримувати гармонію в цьому світі. А людина часто, забуваючи про Бога, починає нищити цей світ, а отже нищить і саму себе, бо не зможе жити без природи.
Коли Бог говорить про те, що сьомий день повинен бути днем спокою, це не означає, що цей день повинен бути проведений в неробстві. Це день, призначений для урочистої зустрічі зі своїми братами по вірі. Цього дня ми повинні поклонятися нашому Творцю, присвячувати йому свій час, прагнучи стати до Нього ближче і пізнати Його. Сьомий день призначений для того, щоб забути на якийсь час про побутову рутину і звернутися до духовного очищення. Бажано читати Біблію, інші духовні книги, робити прогулянки по природі милуючись творінням Божим, допомагати іншим.»[5]
Патріах Філарет погоджується з цим. «В заповіді сказано: сьомий день – Господу Богу твоєму. В святковий день християни приходять у храм на богослужіння для молитви, тобто для спілкування з Богом, джерелом життя, миру, любові й радості. Під час богослужіння людина очищає душу свою від гріховного забруднення, набирається духовної сили.
Порушення моральних законів Божих, в тому числі й четвертої заповіді, приводить до незадоволення життям, тобто до духовного голоду і смерті. Тому так багато навколо нас живих духовних мерців… Душі омертвіли, бо їх духовно не збагачують. Ті сурогати духовності, які дає гріховний світ, не можуть задовольнити людину. А духовне незадоволення, як у житті сім’ї, так і в суспільстві, призводить до пияцтва, наркоманії, до дискотек та інших псевдокультурних збіговиськ, які пробуджують у молоді низькі почуття, результатом чого є духовна смерть. I все це відбувається в суспільстві через те, що люди порушують Закон Божий…» [4]