З теологічної позиції, потоп – це найбільша катастрофа людства, яку демонструє нас Священне Писання Старого Завіту. У людській природі наявна злочинна і добра воля. Перша зводить людину за словами св. Єфрема Сірина «уподібнюючи її безсловесній тварині», інша ж – сприяє духовно-моральному вдосконаленню. Всесвітній потоп швидше за все асоціюється зі Страшним судом Божим, оскільки Земля повинна очиститись від гріха.
Біблійний персонаж Ной постає перед нами як людина з іншим способом життя. Людство до часу потопу чинило безчинство, перенасичувалось, впивалось до тих пір, доки гнів Божий не навис над ним. Деякі слова застороги Ноя воно сприймало як глузування. Зрештою недолугість їхня і відступ від життя за вірою стали основною причиною потопу і результатом покарання. В ході потопу як зазначає нам книга Буття – врятувалася тільки сім’я праведної людини Ноя, а інші – загинули.
Так і на останньому Суді це відбудеться, жодну людину він не омине. Ті, що жили вірою в Господа і за Його законами – отримають спасіння, а які не дотримувалися цього – не успадкують вічності, а будуть осуджені Богом навічно і страждатимуть у невгасимому вогні геєни.
Сучасні науковці підходять до проблеми біблійного потопу завдяки його ототожненню з шумерською пам’яткою «Епосом про Гільгамеша».
Так професор Вальтер Вайс запитує: був чи не був Всесвітній потоп. Підтверджує цю думку Біблією, а точніше книгою Буття 6 розділом, в якому зазначено про те до якого аморального стану довело себе людство, дію промислу Божого по зупиненню беззаконня і знищення всього живого на землі, включаючи рослини, тварини і зокрема людей. Він стверджує, що наука не може погодитися зі Всесвітнім потопом, оскільки він мав би знищити все земне життя на планеті і увесь еволюційний процес мав би розпочатися з самого початку.
Вулканічний вибух, на його думку спричинив танення магмою льодовиків, що спричинило підняття рівня води, яка вимила земельну поверхню, до того доказом слугують зразки взятих вугільних відкладень з прошарків копалин лісу. Науковець приходить до висновку: що ніякі людські можливості не змогли спинити руйнування, протистояти природній стихії. Доводить, що це все відкидає інше, крім ідеї Всесвітнього потопу.
Його доведення ґрунтуються й підтверджуються Святим Письмом. В тім як зауважує Вайс, наука не сприймає зруйнування світу Всесвітнім потопом, інакше це б зруйнувало б їхню. Біблія підтверджує, що це був суд над людством в минулому і відбудеться в майбутньому.
Цікавою є думка Вайса: якщо ви вірите в усі ці підтвердження, тоді таке мислення руйнує повністю еволюційну парадигму у світі.
Пегас
