Франсуа-Марі Аруе, більш відомий під псевдонімом Вольтер, народився 21 листопада 1694 року в Парижі. Він походив із сім’ї середнього класу, яка забезпечила йому добру освіту. Вольтер навчався в єзуїтському коледжі Луї-ле-Гранд, де отримав класичну освіту і захопився літературою, театром та світським життям. Незважаючи на релігійне навчання, він розвивав скептицизм і глузування щодо офіційної релігійної доктрини, що пізніше стало основою його критичного мислення.
Перші літературні успіхи
Після завершення коледжу Вольтер вирішив відмовитися від вивчення права, на чому наполягав його батько, і присвятити себе літературі. Він працював секретарем у посольстві Франції в Гаазі, де закохався в дочку авантюриста. Це призвело до скандалу і його повернення назад до Парижа. Незважаючи на бажання батька, Вольтер відвідував Темпл, центр вільнодумного суспільства, і ставав все більш популярним у паризькому суспільстві завдяки своїм епіграмам.
У 1717 році він наважився висміяти регента герцога Орлеанського, за що був ув’язнений у Бастилії майже на рік. Після звільнення він написав трагедію «Едіп», яка принесла йому великий успіх і визнання. Саме тоді він прийняв псевдонім Вольтер.
Подорож до Англії
У 1726 році, після сварки з шевальє де Роаном, Вольтер знову потрапив у Бастилію і був вигнаний до Англії. Там він провів три роки, під час яких вивчив англійську мову і познайомився з працями Джона Локка, Ісаака Ньютона та іншими англійськими мислителями. Вольтер був вражений рівнем свободи думки та толерантності в Англії, що значно вплинуло на його подальшу діяльність і філософію.
Вольтер як філософ та письменник
Повернувшись до Франції, Вольтер активно писав і публікував свої твори, пропагуючи ідеали Просвітництва. Одним із найвідоміших його творів є «Листи про англійську націю» (1733), де він порівнював англійське та французьке суспільства, високо оцінюючи англійську свободу слова, релігійну толерантність та наукові досягнення.
Вольтер став символом боротьби проти тиранії, фанатизму та жорстокості. Його дотепність, критичне мислення та сатиричні твори допомогли поширювати ідеї прогресу та розуму серед європейської інтелігенції. Він написав численні п’єси, поеми, романи, історичні та філософські трактати, зокрема «Кандид» (1759), який став одним із його найвідоміших творів.
Борьба за справедливість та толерантність
Вольтер активно виступав за справедливість та права людини. Одним із найвідоміших прикладів його діяльності є справа Жана Каласа, протестанта, якого несправедливо звинуватили у вбивстві свого сина за спробу переходу в католицизм. Вольтер розпочав кампанію за перегляд справи, і після кількох років боротьби суд виправдав Каласа посмертно. Цей випадок став символом боротьби Вольтера проти релігійної нетерпимості та несправедливості.
Останні роки та спадщина
Вольтер повернувся до Парижа в 1778 році, де його зустріли з тріумфом. Однак незабаром після цього, 30 травня 1778 року, він помер. Його довге життя охопило період значних змін у європейській цивілізації, і його праці та діяльність значно вплинули на напрямок цих змін.
Вольтер залишив величезну спадщину як письменник, філософ і громадський діяч. Його ідеї продовжують надихати людей на боротьбу за справедливість, свободу та прогрес. Хоча деякі його твори тепер менш відомі, його внесок у розвиток європейської думки та культури залишається неоціненним. Вольтер залишається символом боротьби проти тиранії та фанатизму, а його ідеї продовжують жити в сучасному світі.
Іван Гудзенко
