Біографічна довідка
Період пізньої схоластики представлений ще однією цікавою особистістю – англійським філософом-номіналістом Вільямом Оккамом.
Народився він 1285 року в католицькій сім’ї. Місце народження: графство Суррей (Англія). Оскільки Вільям був католиком, то це дало йому можливість вступити в орден францисканців.
Освіта
З 1310 року вступає на навчання до Оксфордського університету. В університеті захищає наукову ступінь. Це дало можливість зайнятися викладацькою справою.
Викладацька діяльність
В Оксфордському університеті в основному викладає філософські дисципліни, зокрема логіку.
Звинувачення Оккама католицькою церквою
1323 року Оккама звинуватили у поширенні єретичного вчення і викликали до Авіньйону постати перед судом папи Іоанна ХХІІ. Відбував покарання терміном – 4 роки. З 1328 року втікає разом із ченцем францисканського ордену Михаїлом до імператора Людвіга Баварського прямо в Мюнхен. Разом шукають імператорського захисту під переслідування римського папи.
Оккам при дворі імператора Людвіга
Як свідчить переказ, Оккам звернувся до імператора аби той захистив його мечем, а той монарха – пером. До того ж Оккам розумів, що імператор є противником папської влади. Оккам відстоює очищення від церковного абсолютизму та посягання папи на світську владу, відстоюючи євангельську бідність. Входить в дискусію щодо компетенції церковної влади та світських справ.
Творча діяльність Оккама
Оккам займається творчою діяльністю. Пише філософські праці: коментар до першої книги «Сентенції» Петра Ломбардського, «Суму логіки», «Діалог» та інші.
Погляди Оккама
Оккам з критикою підходив щодо спроб синтезування арістотелізму та християнської теології. Під сумнівом у нього залишався синтез традиційної онтології. Як представник номіналізму, Оккам стверджує, що тільки одиничні субстанції та абсолютні властивості володіють реальним існуванням. По за мисленням універсалії стають іменами, термінами, котрими позначається клас імен. Перше пізнання – інтуїтивне, куди входить зовнішнє сприйняття з інтроспекцією. Поняття, які не можна звести до інтуїтивних знань, не піддані перевірці у досвіді, мають видалятися з науки, а тому «сутність не потрібно примножувати без необхідності». Такий принцип став називатися бритвою Оккама, відігравши значущу роль у протистоянні середньовічному реалізму, тощо. Вважав, що не існує необхідного зв’язку одиничних субстанцій, тим самим обмежувалося застосування ним поняття причинності як сфери емпіричної констатації. А тому розділяє сфери – філософію та теологію. Так як філософія є сферою пізнання природи, а теологія – сферою віри. Догматами релігії слід вважати надрозумовий припис, котрий відносять не так як до розуму, а більше – віри та волі. Подібно ж Дунсу Скоту Еріугені, Оккамом надається перевага волі над розумом.
Християнську теологію можна довести, притримуючись певних рамок; раціональне богопізнання та філософія можливі, якщо використані як онтологічний інструмент.
Основні ідеї Оккама
У філософії Оккама чітко видно схиляння до універсалій. У нього світ є складовою одиничних субстанцій та якостей. У людській свідомості обєкт «людяність» відсутній, присутні лише «мислиневий образ»,«акт мислення». Він використовує також теорію підстановки (супозиція). А в самому питанні щодо сутності та існування зміщє один і той же об’єкт – реально існуюча річ. До нього не було висловлювань щодо природи самого Бога. Всемогутність Бога необмежена, виняток становлять не протиріччя. Таке твердження пов’язувалося пізніше з етикою філософа. У моральній сфері, на думку Оккама лежить порядок природи, який приписав Бог, а тому людському розуму не в силах його розуміння без надприродного Одкровення.
У політичному вченні стверджується: природній закон не мають права порушувати інші люди, оскільки його вклав в людську природу Бог. Церква не повинна втручатися у світській справи. Імператор має владу над тимчасовими, а папі слід замислитись над духовними вічними цінностями.
На його думку імператор має владу над тимчасовим, а папи повинен замислюватися над духовними вічними цінностями. Мислитель здійснив вплив на розвиток логіки та філософії.
Смерть Оккама
Видатний філософ і логік Вільям Оккам помер 1349 року, Похований у місті Мюнхен, Баварське герцогство (Німеччина). На Вільямі Оккамі закінчується період пізньої схоластичної філософії.
Панас Вернигора
