У прадавніх відичних вірах є цікавий сюжет. Коли Род Всевишній почав створювати Світи та Світобудови, він прийняв форму Каменю Алатир. Тобто, Камінь Алатир – то є фундамент Світобудов та Род як Сам. Втіленням Алатиру є кожний Всесвіт, кожна Галактика, кожна Зірка, кожна Планета, кожна Гора, кожний Храм та кожний Алтар у храмі. У людини Алатир присутній шишковидною залозою та кров’ю, бо кров – то і є рідкий кристал.
У відичних традиціях Індії та Тибету (індуїзм, буддизм) також є розповідь про камінь Алатир, але там він має назву Чинтамані (зображується як камінь, що горить, та літає по небесах на крилатому коні). З каміння випромінюється чиста сила Землі, яка походить від Абсолюту та знищує ілюзію та злих духів. Наша планета – то є гігантська кам’яна споруда на основі гранитів.
За легендою, Будда сказав головному демону Марі, що того не існує, та що той не може бути будинком для Будди. Тоді доторкнувся мізинцем до землі та проголосив: «Земля мені Свідок». Мара відразу зник, а Будду охопило золоте сяйво.
Тобто, Земля, може знищувати злих духів. Наша планета складається з каміння та його породжує. А каміння – то втілення Каменя Алатир, Роду!
Камені – живі істоти. Просто вони ростуть настільки повільно, що здаються людям нерухомими. Так, стверджують, що бірюза живе 30 тис років. Перші 10 тис років вона світла, у наступні 10 тис років вона набуває синього відтінку, а в останні 10 тис років вона стає кольору морської хвилі. «Ніхто не переконає мене, що каміння мертве.
Воно живе, бо воно життя людське підтримує», — говорив Парацельс.
Однак є камені, що ростуть прямо на очах! Мало того, вони також здатні «пересуватися», тобто змінювати своє місцерозташування у просторі. Наприклад, камені, що були виявлені на висохлому озері Рейстрек-Плайя в Долині Смерті у США. Вони повільно рухаються глинистим дном озера, про що свідчать довгі сліди, які ці камені залишають за собою.
Або камені-трованти, знайдені в Румунії недалеко від міста Тиргу-Жіу. Там навіть створили окремий сад каменів-тровантів. Вони можуть рости, швидко збільшуватися в об’ємі. Малий камінь здатен «відбрунькуватися» (відколотися) від великого і далі рости самостійно. Румуни вважають, що ці камені чарівні і впливають на життя людей. Вони їх називають «живим камінням».
А ось уже Китай. Таємнича гора Ганденг в Китаї (провінція Цяньнань Буі Мяо) відкладає кам’яні яйця. Вони просто народжуються з гори. Щороку виростають сотні «кам’яних яєць».
Ученим відомий також Синь-камінь. Вважається, що Синь-камінь був алтарним каменем у святилищі Велеса. Він може переміщатися дном озера, підніматися на пагорби і закріплюватися на їх вершинах.
Усі ці незвичайні камені називають «живими» і «містичними».
Вони здатні змінювати життя людей. Мені відомий один такий випадок. Мій друг-журналіст мріяв про життя, повне подій. Мріяв зустріти свою половинку, створити сім’ю, знайти перспективну роботу, вирішити питання з житлом. Спершу йому це важко вдавалося. Однак якось йому пощастило потрапити до «живого» каменю. Він поклав на камінь долоню і довго так стояв. Раптом побачив себе на березі моря в промінні сонця. Він впізнав берег – це був берег Чорного моря під Одесою. Друг прийняв це видіння як пораду переїхати жити ближче до моря. Так і зробив – переїхав із Житомирської області в Одеську. І біля моря все справді склалося. Вдалося з роботою, з домом, зі створенням сім’ї.
Він дуже вдячний «живому» каменю за таку підказку.
Нещодавно я відкрив для себе, що «живе» каміння є і в нас в Україні. Річка Гірський Тікич проходить через гранітний Буцький каньйон, а далі тече через Юрпіль і Чорну Кам’янку. У цих краях і розмістилися «живі» камені. Місцеві жителі і гості краю стверджують, що каміння росте, збільшується в розмірах. Його заміри свідчать, що з кожним роком об’єм каменів все більший. Є тут і ще один феномен. Восени на городах збирають дрібне каміння – готують ґрунт для весняних посівів. Але весною перед посадкою доводиться знову збирати камінці. Вони за зиму наче «проростають» у ґрунті, народжується нове каміння. Якщо ці камені винести на галявини чи луки, ближче до берегів річки Гірський Тікич, то вони починають рости, щороку додаючи в об’ємі.
Крім того, ці «живі» камені можуть змінювати своє місцерозташування у просторі, зміщуватися на віддаль від 0,5 до 2 метрів щороку від своєї попередньої позиції.
Це дуже важливо для нашої країни – віднайти власне місце з «живими» каменями, які мають такі самі властивості, що й «містичні» камені в Румунії, Америці, Китаї. Це робить нас дуже перспективною країною у напрямі «духовний туризм». Бахаї колись сказав, що тіло людини може рости і в «кам’яних джунглях», якими фактично є сучасні міста. Але душа людини може рости лише в садах. А такі місця і є садами, створеними самою Природою.
Є гіпотеза та відчуття дослідників, що камені мають розум, як і будь-які живі істоти Всесвіту. І такий великий кам’яний розум, втілений у гігантський камінь-кристал, і лежить під цією місцевісттю (всі ці населені пункти – це Маньківский район Черкаської області», і саме він забезпечую зростання маленьких камінців. Розум каменю може спілкуватися з розумом людини, розуми можуть надавати один одному інформацію, що цікаво дослідити.
Крім того, вважається, що прадавні цивілізації могли вкладати своє знання у вигляді записів на каміннях, та, якщо знати технології, то ці знання можливо зчитати та використовувати і нашою цівілізацією.
А скандинавські жерці на такі «живі» каміння накладали руни, щоб забезпечити виконання бажать.
А ще камені вважалися вмістилищем добрих духів. Як у арабських легендах джинни жили у кувшинах, так само добрі духи природи можуть жити у камінні.
Такі каміння називали живими. Живі каміння можут впливати на погоду. Але їх, як живих істот, потрібно годувати та поїти водою. Зазвичай такий камінь поливають водою, та кладуть біля нього печиво. І тоді камінь виконує прохання. Наприклад, може викликати дощ у посуху, або навпаки, розвести хмари у повінь.
Питання з чарівними каменями ми будемо вивчати і далі!
Ігор Мехеда