Делегація від Національного університету «Острозька академія» у складі чотирьох осіб: Юлія Полонська, Олександр Гриценя, Федорич Христина та ієрей Богдан (Стрикалюк) прибули о сьомій годині ранку до Києва.
Ми постійно тримали курс до Свято-Михайлівського Золотоверхого монастиря, на території якого розташовувалася Київська православна богословська академія. Прибувши на місце, делегати Острозької академії спочатку зареєструвалися, а потім прийняли безпосередню участь у з’їзді
Перед початком роботи з’їзду усі взяли участь у спільній молитві, а вже після неї розпочалася і сама робота. Роботу Всеураїнського з’їзду православної молоді було відкрито її ініціатором – архімандритом Феодосіївського монастиря Макарієм (Папішем). Архімандрит поділився перевагами та проблемами, які існують у роботі з православною молоддю. Він сказав такі слова : «Молоде покоління – це свіча надії і порятунку нашого українського суспільства, а тому ми не повинні втрати молоде покоління, яке також потребує нашої підтримки і нашої допомоги. Тому нехай у цій справі, яку ми робимо, допоможе нам Сам Господь».
Також до слова були запрошені архієпископ Тернопільський, Кременецький і Бучацький Нестор, який поділився своїми думками, щодо роботи з православною молоддю, виділяючи основні характеристики, які закладені у молодому поколінні: рішучість, ентузіазм, ерудиція, інтелектуальність. Окрім Архієпископа Нестора, слово було надано архієпископу Полтавському і Кременчуцькому Федору, який чітко наголосив на проблемах сучасного суспільства, молоді, яку потрібно оберігати від впливу тоталітарних сект.
Архієпископ Чернігівський та Ніжинський Євстратій сказав, що молодіжний рух є справді тією рушійною силою, закликавши їх до апостольської місії, в якій учні Ісуса Христа перевернули увесь античний світ через поширення християнства. Крім архієпископів виступили протоієрей Микола Кригін – представник УПЦ КП при уповноваженому Президента України у справах дітей, а також викладач недільної школи Свято-Михайлівського Золотоверхого монастиря Наталія Ващенко.
Пленарне засідання було завершене Святішим Патріархом Філаретом, який зауважив на твердості віри в Бога та незламності у ній.
А також наголосив на тому, що людина, яка має віру не боїться взагалі нічого, окрім власного гріха. Патріарх водночас охарактеризував сучасний стан українського православ’я, висловлюючи надію у те, що не по людській, але Божій волі ми матимемо Єдину Помісну Церкву.
Після пленарних засідань відбулася робота у секціях. Загальна тема для усіх звучала таким чином: «Життя православного християнина в умовах світової кризи». У кожній із секцій розглядалися та обмірковувалися питання, які стосувалися збереження сім’ї в умовах світової кризи, недільної школи як маяка морі бездуховності і відчаю, організації роботи молоді в церкві, а також підміна цінностей та викривлення божественної істини засобами масової інформації.
Учасники молодіжного православного з’їзду винесли з собою чимало цікавих речей для того, щоб поділитися ними з іншими. У неділю 10 лютого у Свято- Михайлівському Золотоверхому монастирі відбулася Божественна літургія, під час якої учасники цього з’їзду посповідалися і запричастилися.
Єпископ Вишгородський Агапіт – намісник монастиря виголосив проповідь, у якій вказав на причину світової економічної кризи, що різко відображатися на соціальному інституті, у європейських державах, у суспільстві. Тому що причиною цьому є ставлення матеріального багатства на перше місце, а Бога – на задній план. Провина лежить у корені – в гріху людини.
Після закінчення літургії, усі поспішали на трапезу для підкріплення фізичних сил. Закриття Всеукраїнського православного з’їзду молоді завершився традиційним концертом. Але на цьому свято ще не закінчилося, православна молодь обмінювалася контактами, спілкувалася між собою. Українськими піснями стали підбадьорювати молодих людей, прищепляючи їм національні ідеї, патріотичність, солідарність. У такий спосіб нам вдалося створити приємну та прекрасну душевну атмосферу.
Гості проспівали українські пісні, у яких звеличали душу, славу і велич українського народу
Богдан Стрикалюк
Спеціально для порталу Філософія і Релігієзнавство