Під час другої хвилі поширення буддизму в Тибеті в XI столітті з’являється нова буддійська школа Кадам  (Кадампа), що  в перекладі означає «пов’язані обітницею».

На відміну від першої хвилі, де буддизм впроваджувався з подачі тибетської влади, ініціаторами другої хвилі були прості жителі Тибету, які навчалися в буддійських навчальних центрах в Індії , повертаючись на батьківщину, вже в якості буддійських духовних наставників популяризували буддизм.  Одним з таких сподвижників буддизму  був індійський монах Атіша та його учень Дромтонпа, які  заснували школу Кадам.

Атіша Діпанкара Шріджняна був другим сином в багатій родині і, незважаючи на те, що батьки були проти він всеодно прийняв чернецтво коли йому виповнилось  21 рік.

За легендою, він навчався у 150 великих майстрів буддизму. У Тибет він потрапив після кількох наполегливих запрошень тибетського царя Еше O, щоб відродити Дхарму. Атіша взяв до себе в учні Дромтонпа, коли тому було всього 17 років. Дромтонпа був простим мирянином, який за своє життя так і не прийняв чернечої обітниці, але, незважаючи на це, заснував монастир Ретинг і став видатним буддійським учителем.

Основа школи Кадам полягала в дотримувані  правилами поведінки буддійських ченців Винаї та ретельному вивченні буддійських канонічних текстів. Також Атіша спробував включити елементи тантричної йоги та відродити систему монастирської освіти в Тибеті.

Послідовники школи Кадам були прихильниками  жорсткого аскетизму, відрази до всього мирському і пізнанню Дхарми. Своїм учням Атіша забороняв мати відносини з жінками, вживати алкоголь та інші одурманюючі речовини, володіти грошима або власністю.

Строгість основних положень цієї течії привела до швидкого занепаду школи, яка в майбутньому трансформувалася  школу Гелугпа, яку також називають Нова Кадампа, а основні положення Кадампи вплинули на освіту буддійської школи Каг’юдпа.

Іван Гудзенко