«Протрептик» – інша рання праця, реконструйована за цитатами пізніших авторів. У ній Арістотель пояснює, що заняття філософією є необхідним шляхом до розуміння світу, а здатність до споглядання природи визначає людську сутність. У цьому тексті він підкреслює цінність інтелектуального пошуку, який перевершує матеріальні чи соціальні переваги.
До важливих ранніх логічних творів належать «Поетика» і «Софістичні спростування». У «Поетика» Арістотель описує способи побудови аргументації, формулюючи підхід, що дозволяє захищати вже визначену позицію.
Важливе місце у творчому доробку займають наукові трактати, підготовлені під час роботи на Лесбосі. Підсумком багаторічних досліджень стало велике зведення, що отримало пізнішу назву «Історія тварин». Текст містить описи будови й поведінки сотень видів, створює класифікацію, спирається на уважні спостереження та фіксує біологічну різноманітність Егейського регіону. До нього Арістотель додав трактати «Про частини тварин» і «Про походження тварин», у яких прагнув пояснити функції органів та закономірності розвитку живих істот.
Особливість Арістотелевої спадщини полягає в поєднанні філософського аналізу з емпіричними спостереженнями. Його твори не лише формували логіку як інструмент мислення, а й започаткували підхід до природознавства, що поєднував класифікацію, опис і теоретичне узагальнення. Таке поєднання забезпечило тривалий вплив текстів Арістотеля на подальшу історію науки й філософії.
Іван Гудзенко
