Як у старозавітній так новозавітній період церква усе своє служіння направляла до Бога. Варто пригадати священицьке служіння при скинії за часів пророка Мойсея і брата Аарона. Перша скинія мала земний вигляд, як про це говорить апостол Павло, проте інша – небесний. Скинія була переносним храмом в народу Ізраїля, тут звершувалися молитви і здійснювалися жертвоприношення тварин. Про невидиму присутність Бога завжди євреям нагадувало місце «Святеє Святим», де розміщувався Ковчег Завіту – найбільша вшанована святиня.
За законом Господнім увійти в це місце мав право лише первосвященик. Він входив у Святеє Святим для окроплення кров’ю агнця цього місця, іншим було заборонено. Пророком Осією передбачалося припинення жертвоприношень, що вказувало на єдину жертву, яка буде принесена за всі людські гріхи – Месію-Христа Спасителя. Людство насправді виявилося не підготовленим до зустрічі з Ним. Саме Ісус Христос буде говорити про «наріжний камінь», який відкинули будівничі, тобто іудейські священики.
А це означає лише одне, що тим наріжним каменем, покладеним в основу спасіння світу є Син Божий. Апостол Павло у посланні до Ефесян називає Христа «головою», а Церкву – Тілом. Зрозуміло, що він має на увазі, адже тут прослідковується богословський, символічний зміст слів. Насправді Бог Отець підвищив Свого Сина, Який став Головою над Церквою, утвореної після апостольської проповіді Євангелія.
У значенні свідомої віруючої людини Церква не є якоюсь простою будівлею, виготовленої з матеріалу, а живим Боголюдським повноцінним організмом, де усі члени з’єднані між собою Христовою любов’ю. Для християнина Церква є інститутом спасіння Бога на Землі. У покращенні морального і духовного становища суспільства перед церквою поставлені наступні завдання:
- Катехизація
- Євангелізація
- Душпастирство
- Апологетика
- Місіонерство
- Соціальна робота
Церквою керує Господь Ісус Христос, про це не слід забувати духовним провідникам суспільства, на яких покладена важлива місія – спасіння. Варто пам’ятати, що Церква окрім того є духовно-моральним імперативом суспільства. Вона направляє, через Ісуса Христа приходять до Бога-Отця: «Я є Дорога, Істина і Життя. І до Мене ніхто не приходить тільки через Отця» (Ін.14, 6-7). Заповіді Божі – це дорожні знаки, щоб не збитися з правильного шляху, який веде усіх до вічного спасіння.
Пегас