Історія філософії        08 листопадаа 2017        37         Прокоментуй!

Троянський кінь в кожному з нас

Як часто в житті нам доводиться долати перепони, добиватись перемог і зазнавати поразок. Хтось в більшій мірі, хтось в меншій, намагається активно реалізувати себе, і відповідно частіше чи рідше кидає виклик обставинам, які служать камінням на невпинному рухові життя.

Троянський кінь в кожному з нас

Щодень, кожна людина, насамперед, в буденних справах, повина прикладати свою волю. Наприклад, для когось досить важко встати з ліжка в сім годин ранку, або відмовитись від додаткової порції солодкого. І таких прикладів дуже багато.

Ми таким дрібним речам не придаємо увагу, і сприймаємо їх як щось звичайне. За те маримо великими цілями, бачимо як попри все досягаємо їх, про те, кожен раз пассуємо перед буденними. І якраз буденні, є тим фундаментом, який необхідний для нас, як сильної, успішної особистості.

Існує, таке цікаве порівняння, “простолюдина” із воїном, а на перший погляд, звичайного життя, із війною. Де бій іде на невидимах фронтах, а ворог, настільки хитрий і непередбачуваний, що починаєш все підозріливіше дивитись на своє відображення в дзеркалі.

Звісно, не варто, аналогії сприймати близько до серця, бо не дай Боже, занадто емоційний воїн, проникнувшись образом свого і чужого, ще де вчинить собі, яке лихо. Така аналогія слугує для кращого розуміння, аби відсторонитись і цілісно подивитись на картину збоку.

Подібно загартованому в незчисленних битвах воїну, людина, якщо не зовнішньо, то внутрішньо покривається шрамами, отримує рани, які можуть не припиняти кровотечу багато років, а то й до кінця життя. І логічно, якщо воїн відчуваючи смак битв, вбирається в найміцніші обладунки, бере в одну руку щит, а в іншу меч. Природно що він відпрацьовує навики ведення бою, поліпшує свою реакцію і силу.

Так і сучасна людина повина виявляти свої вразливі місця, і робити їх сильними. Тоді зовнішнє життя змінюватиметься на краще.

Але як же сліпо людина помиляється, коли вона облаштовуючи своє зовнішнє, уникає внутрішнього. І долаючи зовнішні перепони, вона не помічає тих що в середині. Стає подібна тому, хто часто змінює колодязі, через їх гірку воду, не розуміючи що джерело в них одне, і зціливши його, зцілиш всі похідні від нього течії.

Насамперед, варто дослідити свій внутрішній світ і вгледіти чи в його високих, міцних мурах, не височіє “Троянський кінь”. Адже через минулу оманливу безпечність, недалекозорість він міг сприйнятись за свого, або ж, навіть, здобути славу ідола. І тоді зрозуміло, що внутрішнє царство, буде переживати важкі часи, над ним стоятиме ніч болю і неспокою, адже в самому його серці сидить ворог, який сприйнятий за друга, і слова якого мають вагу та цінність.

Навіщо весь час воювати з наслідком, якщо його корінь знаходиться в причинні? І чи не є важливим очистити своє внутрішнє, яке з тобою і ти в якому повсякчас, аніж звертати свою увагу на більш скороминуще і хитке? Й перед тим як вирушати на довгі пошуки чогось там, варто ознайомитись і пізнати що є. Можливо, сенс в довгих і виснажливих пошуках пропаде.

Сильчук Назар

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Пошук
Новий ресурс про християнство

Рубрики
Ми у Facebook