Томас Мор був старшим сином Джона Мора, відомого юриста, якого згодом посвятили в лицарі та призначили суддею Королівської лави. Початкову освіту він здобув у школі Святого Антонія в Лондоні, а також у домі архієпископа Кентерберійського та канцлера Англії Джона Мортона. Той одразу помітив неабиякі здібності юного Мора і передбачив його майбутню визначну роль.
Навчання в Оксфордському університеті дало йому добру підготовку з латини та логіки, однак батько наполіг на вивченні права. У 1496 році Мора прийняли до Лінкольнс-Інн, а з 1501 року він став повноправним адвокатом. Поряд із юридичною практикою він захоплювався античною літературою, творами Отців Церкви та Святим Письмом.
У цей період Мор серйозно розглядав можливість чернечого життя, кілька років прожив у картезіанському монастирі, дотримувався постів, молитовної дисципліни та носив волосяницю. Проте остаточно вирішив залишитися мирянином, вважаючи, що зможе краще служити Богові й суспільству як активний громадянин.
Сімейне життя
У 1505 році Томас Мор одружився з Джейн Кольт, дочкою заможного фермера з Ессекса. У шлюбі народилося четверо дітей. Подружжя підтримувало дружні стосунки з відомими гуманістами, зокрема з Еразмом Роттердамським, який довгий час мешкав у їхньому домі та саме там написав свій знаменитий трактат «Похвала глупоті».
Після смерті Джейн у 1511 році Мор вдруге одружився — з вдовою Еліс Міддлтон. У цьому шлюбі дітей не було, але Еліс допомагала виховувати дітей від першого шлюбу чоловіка. Родинне життя Мора стало прикладом поєднання суворої християнської дисципліни з освіченим гуманістичним вихованням.
Літературна діяльність
Першим великим твором Мора стала «Історія короля Річарда III» (1513–1518), написана англійською та латинською мовами. Хоча вона залишилася незавершеною, цей твір заклав основи англійської історіографії й значно вплинув на подальші літературні інтерпретації, зокрема на драматургію Вільяма Шекспіра.
Найвідомішим твором Мора є «Утопія» (1516), що швидко здобула європейську популярність. У ній описано вигадану державу, де суспільний лад побудований на раціональних засадах, спільній власності та соціальній рівності. Через образи та діалоги Мор порушував питання соціальної справедливості, ролі освіти, релігійної толерантності, становища жінок, розлучення та навіть евтаназії.
«Утопія» поєднала гуманістичну критику сучасної йому Європи з пошуком ідеального суспільного устрою. Книга започаткувала жанр утопічного роману і зміцнила репутацію Мора як одного з провідних інтелектуалів Ренесансу.
Державна служба
З 1510 по 1518 рік Мор працював помічником шерифа Лондона, здобувши визнання як справедливий суддя та захисник бідних. Його дипломатичні здібності проявилися у переговорах із купцями Антверпена, а також у міжнародних місіях до Фландрії та Франції.
У 1517 році він приєднався до королівської ради, а у 1529 році отримав посаду лорд-канцлера Англії. У цій ролі він підтримував гуманістичні ідеї поміркованих реформ, але водночас залишався вірним католицькій вірі.
Конфлікт із Генріхом VIII та мученицька смерть
Після розриву Генріха VIII з Римом Мор відмовився присягнути на вірність «Акту про верховенство», який проголошував короля главою Англіканської церкви. Його переконання ґрунтувалися на вірності католицькому вченню та непорушності папської влади.
За непокору його було кинуто до Тауера і після року ув’язнення страчено 6 липня 1535 року. Мор прийняв смерть спокійно, залишивши по собі образ мученика за віру.
Канонізація та спадщина
У 1935 році Папа Пій XI проголосив Томаса Мора святим мучеником католицької церкви. Його день пам’яті відзначають 22 червня. Він став символом сумління, що не підкоряється державній владі всупереч власним релігійним переконанням.
Спадщина Мора охоплює як його літературні твори, так і приклад особистої мужності. «Утопія» залишила глибокий слід у політичній думці, вплинувши на розвиток соціальних ідеологій у Європі.
Іван Гудзенко
