Толстовцями заперечувалася духовна інституція та держава. За віруваннями толстовців через свідомість визначається буття, а совість – один із надійних способів самоорганізації людини.
З 1884 року світ пізнає книгу Толстого «Сповідь». Йде мова про історію духовних пошуків автора, починаючи юнацьким нігілізмом та закінчуючи пізніми розчаруваннями. Через незвичайний насамперед твір Толстого висловлюються прямі погляди, а не якісь там героїчні монологи.
Вихід пізніх статтей та трактатів заборонили через цензуру щодо держави та антиклерикальні ідеї, тим не менше відбулося ознайомлення з ними із уривків журналів, записуючи себе в адепти Толстого.
В центрі уваги стоїть Толстой, до якого звернені погляди усіх людей. Люди неодноразово задавали запитання і просили допомогти у проблемах і той звичайно не відмовив. Із п’ятдесяти тисяч листів надіслано десять. У Толстого були досить складні відносини з однодумцями, оскільки лідерство для нього стояло на першому місці.
Лев Толстой не визначав своє причетності до толстовства в керівництві та вирішенні питань, вважаючи її грубою помилкою. Пропаганда, організація відразу ж відкидалися ним, а об’єднання піддане іронії.
Ним підкреслювалася не причетність в системі поглядів, відсутність вчення, натомість присутність вічного, всезагального, всесвітнього, істинного для нас особливого висловлення в Євангеліях. Вченням Толстого робиться заклик людини та визнання синівства по відношенню до Бога.
Толстовці перш за все у своєму активному житті прагнули:
а) моральної досконалості ;
б) спрощення побуту ;
в) не противитися злу насиллям;
г) відмова служити в армії;
д) відмова від м’ясного, спиртного та тютюну;
е) землеробської праці;
є) відмова експлуатації тварин;
ж) перебудова світу за новими етичними принципами.
Миколай Ге та Ілья Рєпін не відносяться до толстовців. Із неформальних лідерів відомі Володимир Чертков та Павел Бірюков, котрими була розпочата просвітительська діяльність, з поширеним твором та толстовськими ідеями. З 1880-х років – видавництвом «Посередник» (випуск дешевих книг перед народом). З 1897 року – Черткова вислано з Росії із-за підтримки релігійної організації. З оселенням в Англії , бажав випускати заборонену літературу. Власними зусиллями було збудовано вогнетривкий амбар Крайстерч . Завдяки старанням Черткова, світу стало відомо про Толстого- мислителя. Із другим напрямком пов’язана фізична праця та спрощений побут. Прихильники оселялись в селищах і займалися аграрною діяльністю.
В період першої половини 20-30-х років ХХ століття внаслідок колективізації толстовські комуни піддалися ліквідації та репресії зі сторони радянської тоталітарної держави та її спецслужб. Звичайно ж якісь одиниці з течії існували і це не факт. Так наприклад, толстовці-просвітителі своїми групами розселювалися в комунах. Формувалося інтелігентне землеробське об’єднання на території Росії.
Звичайно, в толстовських колоніях спостерігалася масовість та відносна уніфікація, котра прослідковувалася у зовнішньому вигляді: стара рвана одіж, вегетаріанство, дотримання аскетичного способу життя. Найбільше поширені толстовці по усій території Росії, хоча за кількістю відрізняються. Вже з початку ХХ століття чисельність склала сто осіб, а згідно наукових досліджень з періоду 1917 року – від 5000-6000 осіб.
Прослідковувалося падіння в радикалізм. Іноді це доходило до повної відмови займатися обробленням землі та сіянням, вважаючи що здійснюють насилля живого організму – матері-землі. Інші ж вдавалися до вегетаріанства, уникаючи м’яса та риби, рослинної їжі, пиття чаю та кави. Треті відмовлялися від назви імені та місця народження, намагаючись не підпорядковуватися державному маховику.
Одними життя доводилося до повного безумства: поселення в старих дуплах дерев, дольменах, розсіючись на північній території Кавказу. Сміливіші реформатори відправилися в такі країни як Індія, Шрі-Ланку з метою вічного оселення в лісовому природному середовищі. Але передумали вони від дурної затії, коли віч-на –віч зустрілися з небезпекою: шорохи в лісі, блискання звірячих очей, ревіння, сичання змій. Тому двом толстовцям, які від самого початку відчували спокій, довелося залишити дане місце і відправитися до порту, повернувшись до нормального природного життя.
Із атрибутів толстовців кидалися в очі: носіння довгих рубах навипуск – толстовок. Відповідно таку носив Лев Толстой. Толстовки невільно були введені як мода. Раніше це був домашній одяг. Уподібнюючись толстовцям, люди намагалися наслідувати їх не лише одягом, а й відрощуванням бороди і носінням чорних круглих фетрових шапок.
Як наслідування Толстого деякі вдавалися до ходіння босоніж, оскільки для сучасників це був всього лише надлишковий аскетизм. Згідно свідчення сина Лева Толстого Сергія, батько був невдоволений ти, що Репіним зображений босоніж. Толстой спростовував факти, оскільки використовував черевики та чоботи при верховій їзді.
Крім того толстовцями був здійснений вплив на субкультуру. Толстого дійсно вважають основоположником ідеї ненасильницького опору. Ця ж ідея була сприйнята лідером Індії Ганді, будучи розвиненою на підґрунті позиції індуїстської філософії взята за основу зброї у боротьбі за відстоювання незалежності. Ганді згадувалося прочитання трактату «Царство Боже всередині вас» в двадцятип’ятирічному віці і тоді прийняв рішення про ахімсу (концепція не насилля). Найбільше лідера захоплювала проповідь, котру супроводжувалася завдяки справам і готовності йти на будь-яку жертву заради істини.
На даний час адепти толстовства зосередилися в Індії, Японії, таких континентах як Північна Америка, Західна Європа. За описом «The New Yorker» з 2016 року в місті Степлтон існувала толстовська комуна, одним із видів їхньої діяльності стало бджільництво, готування вегетаріанської їжі, проповідування миру.
Є ще одна цікава річ: картонний гріб, який зберігається на горищі вдома в однієї із учасниць ком’юніті нагадує будинок хобіта, В разі смерті одного із братів-толстовців, тіло ховають при огорожі, а служба як не дивно це буде звучати, проводиться за квакерським стилем. Не менш важливе значення має факт знайдення співробітником музею «Ясна Поляна» релігійної організації «Духовна єдність», котрою поставлена мета – поширення інтерпретації релігії та духовного життя товариств. Проте жодних подробиць про організацію немає.
Пегас
