Історія релігій у Камбоджі – це величезна недосліджена територія для релігієзнавства.
Храм Шиви у Ангкорі
Давні камбоджійці сповідували анімізм. Віру у духів природи. Власне, вони її сповідують й досі, вона збереглася та дійшла до нашого часу. Дві інші духовні течії – індуїзм та буддизм, не заперечували цю віру та навіть інтегрували її у свої віровчення.
Досі біля кожного будинку стоїть маленький будиночок для добрих духів. Цим духам залишають шматочки освяченої їжі та воду. У сільській місцевості будинки будують на стовпах (першого поверху немає) – це для того, щоб злі духи, якщо з’являться у місцевості, не могли зайти у дім. А стовпи та драбини на другий поверх прикрашені обрядовими предметами (стрічками (червоний, жовтий та білий кольори), амулетами, мурті божеств) – це щоб небезпечні духи, якщо з’являться у місцевості, не могли піднятися на верхні поверхи.
Один з маленьких храмів Шиви або прасатів у Сімріпі
Приблизно у першому столітті нашої ери до Камбоджі прибули групи мандрівників з Індії. Одна з місцевих легенд розповідає, що колись в Індії раджа посварився з власним сином. Син раджи, аби не поглиблювати конфлікт, запросив усіх вірних йому воїнів та брахманів у мандри. Вони довго подорожували по різних країнах Азії, поки дісталися до території сучасної Камбоджі. Камбоджійцям сподобалися гості та їх релігія, то індусам дозволили залишитися жити на цих землях й місцеві племена прийняли індуїзм.
Офіційне прийняття індуїзму було проголошено за імператора Джаявармана II у 802 році. Він провів великий обряд освячення священної гори Магендрапарвата, назва якої кхмерською мовою має назву Пномкулен.
По всій країні було побудовано тисячі індуїстських храмів, які збереглися до нашого часу та просто вражають. Багато з них трохи пошкодив час, то зараз археологами проводяться відновлювальні роботи. Разом з храмоми були побудовані іррігаційні канали та штучні озер, що дозволило розвинути сільське господарство до дуже великих обсягів виробництво.
За часів правління імператора Джаявармана V (968-1001 роки правління) у Камбоджі з’явилися проповідники буддизму. Хоча Джаяварман V був індуїстом (шиваїтом), він не заважав буддійським обрядам та навіть дозволив проведення у храмах як індуїстських так й буддійських церемоній. Потім буддизм поширився Камбоджею, й зараз більшість камбоджійців відносять себе до буддизму напрямку тхеравада.
Далі між індуїзмом та буддизмом виникали конфлікти, але згодом вдалося знайти порозуміння. Та усі три релігії (анімізм, індуїзм та буддизм) стали співіснувати, зливатися одна з одною, утворюючі нове синкретичне духовне вчення.
Тризуб у монастирі Бон Трітен Норбуце
Тому й цікаво досліджувати релігії та духовні вчення у Камбоджі.
Мене особливо зацікавив давній індуїзм (багато від нього залишилось у храмових комплексах Камбоджі). Маючі посвяту у брахмани, й дослідивши індуїзм сучасної Індії, я міг порівняти ведичні вчення сучасні та ті, які були кілька тисячоліть тому. Давній індуїзм іноді суттєво відрізняється від сучасного!
Як приклад. У сучасному північному індуїзмі тризуб – то атрибут Шиви. У камбоджійському індуїзмі тризуб зображений у лівій руці Вішну. Й він золотий. Але камбоджійський Шива також дуже цікавий прояв: він має вісім голів та 16 рук! Голови Шиви мають три рівня. Перший рівень – три великі голови. Другий – чотири, які дивляться на чотири стороні світу. На третьому рівні – одна голова.
Оці чотири голови (на другому рівні) та ще одна, п’ята, над ними, колись були атрибутами Брахми. За індійськими ведичними переказами Брахма колись мав п’ять голів, але втратив п’яту та залишився Чотириликим (чим схожий на давньослов’янське божество Святовита Чотириликого).
Шенраб
Але що ми маємо саме у мурті (статуї) камбоджийсього Шиви? Суміщення символів усієї Тримурті (Трійці) (у вигляді трьох великих голів). З атрібутом божества Брахми (п’ять голів), яке створило наш світ. Та тричі вісімка (16 рук та 8 голів це 8+8+8). Восьмипроменева зірка у всіх ведичних релігіях вважається проявом Абсолюту, Адібрахмана. Абсолют з’являєтся знову тричі (три вісімки), и у сумі дає число 24 (число годин у добі). Цікаво, чи не так? Тримурірті знову з’являється трьома стрічками на ногах Шиви, коли він танцює.
Взагалі тризуб з’являється у руках трьох божеств азійських релігій: індуїстських Шиви та Вішну та Шенраба бонський Шенраб. Причому тризуб у їх руках має або жовте, або синє або синє-жовте забарвлення. Тому я поясню, що у давніх традиціях означав тризуб.
Абсолют, що створив світи, є Первісним Світлом. Первісне світло створило світи, перетворилося на різноколірні світла, та втілилося у вигляді матеріальних світів. У матеріальних світах світла перетворилися на рослини, тварин, людей, духів природи та надприродних істот. Заради самопізнання та самопосилення, особливо своїх творчих проявів та властивостей.
Вішну з тризубом у Ангкорі
Настане час – й усе знову перетвориться на божественне світло й буде перебувати в Абсолюті.
Ото Божественне світло – воно й є тризуб. Тризуб – це керування цим світлом та заклик цього світла. Тому тризуб у руках тримають тільки божества (божественні прояві), які найсильніше можуть проявляти Абсолютне Світло.
Шивалінгам у камбоджійському індуїзмі складається з трьох фігур — (куб, восьмипроменева зірка та яйце — побудовані у стовпчик, одна над одною). Це доводить те, що спочатку лінгам символізував усю Тримурті (Трійцю), тобто Бразму, Вішну та Шиву. А пізніше стовпчик перетворився на яйцеподібний камінь, але знак трійці – три горизонтальні рисочки – збереглися.
Що стовпчик, що яйце мають однакову символіку – це об’єднання творчих енергій Всесвіту, внаслідок чого виникає дія енергій Тримурті (Трійці).
Для приведення у дію енергій Трійці лингами поливають водою. Лінгами, а також скульптурні зображення Шиви та Вішну є у кожному буддійському храмі, й з ними там також виконують обрядові церемонії.
Іноді ти розгубляєшся, й думаєш: де я ? У храмі духів Природи? Або у буддійській пагоді біля статуй лежачого на боці Будди? Або в індійському храмі поруч з Вішну та Шивою? Або в диких горах? Або поринув у глибини Космосу? Ні, у храмових комплексах Камбоджі.
Шива у Храмовому Комплексі Ангкор точна копія
Ще цікаве явище – це Прасати. Прасат з кхмерської мови можна перекласти як «Капличка». Це – невеличкі храми. Вони побудовані з знанням законів акустики. Якщо встати у Прасат та вдарити себе рукою по серцевому сплетінню, то удар буде дуже гучний, й від цього удару почнуть вібрувати стіни Прасату. Вібрацію переходить у гул, який чутно за кілька десятків метрів. Такий гул іноді видають великі колоколи.
А якщо співати священний склад «ОМ», то стіни Прасату посилюють вібрацію від співу, й вібраційний спів чутно дуже далеко.
Найдавніший індуїстський храм Ангкора має у своєму складі 108 Прасатів. У давнину 108 брахманів співали одночасно священний склад ОМ. Вібрація була настільки сильна, що на водоймах за десятки кілометрів від храму по воді йшли брижі. Вода ставала після цього у джерелах та водоймах набагато смачнішою – так кажуть місцеві легенди.
До речі, таким властивостями наділені не тільки Прасати.
При досліджені місць Сили України, ми виявили, що такі ж властивості мають: дольмени (зокрема дольмен на острові Байка у Хохітві), печерні містечка у Товтрах (на стежках Рахманів у Оксанівці), у Скельному Храмі у Буші, у Карпатських Печерах… тощо. Вочевідь, давні майстри знали ці секрети.
До речі, такі ж властивості мають давні печерні храми у Еллорі та Аджанті у штаті Махараштра в Індії.
Ігор Мехеда
