…Борітеся – поборете,

вам Бог помагає!

За вас правда, за вас слава

І воля святая!..

9 березня  1814,  Моринці, Київська губернія (нині Звенигородський район, Черкаська область). Цей  день подарував Україні сина, що поставив своє життя на служіння Батьківщині. Українського письменника, класика української літератури, мислителя, художника Національного героя, символа України – Тараса  Григоровича Шевченка.

Іван Франко присвятив Тарасу Шевченку наступні слова:«Він був сином мужика і став володарем у царстві духа. Він був кріпаком і став велетнем у царстві людської культури. Він був самоуком і вказав нові, світлі і вільні шляхи професорам і книжним ученим… Доля переслідувала його в житті скільки могла, та вона не зуміла перетворити золота його душі в іржу, ані його любові до людей в ненависть і погорду… Доля не шкодувала йому страждань, але й не пожаліла втіх, що били із здорового джерела життя. Найкращий і найцінніший скарб доля дала йому лише по смерті — невмирущу славу і всерозквітаючу радість, яку в мільйоні людських сердець все наново збуджуватимуть його твори. Отакий був і є для нас, українців, Тарас Шевченко»

Тарас Григорович своєю творчістю дає всім нам силу та наснагу. Його слово завжди живе і щире. Це свіжа жива вода, яка кличе до праці, до науки в ім’я  любові до своєї вітчизни. Творчість яка породила нових людей. Людей свідомих своєї національності. Бо ж як написала геніальна Ліна Костенко: “Ще не було епохи для поетів, але були поети для епох.”

Хто ж як не Шевченко розуміє наші проблеми? З самого малечку Тарас сповна пізнав всю жорстокість та цинізм Московщини. Народився в сім’ї кріпака – отже сам був кріпаком. І лише Богом дана любов до мистецтва, до науки принесли йому волю. Навесні 1838 року молодого поета викуплено з кріпацтва. Ненависть до несправедливості, до московського царизму формувалася з кожним новим днем. З кожним днем росла любов до свого народу.

Саме за любов до батьківщини поет провів 10 років в засланні. За що ж покарали Шевченка? За слова гніву та обурення на адресу царизму, проти закріпачення України, проти експлуатації вільного українського народу. За участь у Кирило – Мефодіївському братстві ( хоча офіційно його не змогли довести).  За ідеї демократії та свободи для свого народу. За поширення національно патріотичних настроїв у суспільстві. Тому й покарано його найтяжче: “Художника Шевченко за створення обурливих та  в найвищій ступені сміливих віршів, як наділеного міцною тіло будовою,  оприділити рядовим в Оренбурзький окремий корпус з правом вислуги доручити начальству найсуворіший нагляд щоб від нього не могли виходити брехливі вірші.” Як пише Іван Дзюба лише у вироку Шевченка з’явилося додаткове формулювання: “з забороною малювати і писати.” Додав його особисто Микола 1.

Тому як застереження звучать слова Кобзаря   :

Кохайтея чорнобриві та не з москалями.

Бо москалі лихі люди роблять лихо з вами.

В образі Катерини поет мав на увазі не лише окрему дівчину, але й всю Україну.

Тринадцять років не бачив він рідного села. Однак жоден нестерпний гніт: релігійний, соціальний і національний не став на заваді генію. Не завдяки, а наперекір будучи в нелюбій чужині писав:

За тебе марно я в чужому краю

Караюсь, мучуся… але не каюсь!..

Люблю, як щиру, вірну дружину,

Як безталанную свою Вкраїну!

Роби, що хочеш, з темним зо мною,

Тільки не кидай, в пекло з тобою

В долі теж є почуття гумору: найбільш гнітюча невольницька атмосфера породила найбільш вільну людину, що повинна була виборювати свободу для цілого народу.

Шевченко розпочинає наш день. Він його закінчує.. Все своє життя він намагався дати Україні те, чого сам не мав – Волю.

Професор Львівського Національного Університету імені Івана Франка Любомир Сеник вважає Шевченка тим лідером, який нам потрібен та який вказує українцям шлях: “Якщо шукаємо собі лідера – то ним може бути лише Шевченко.”

Тарас Шевченко став невід’ємною частиною нашого життя. Не присипаний пилюкою часів, не статичний. Він змінюється разом з нами. Йде завжди у ногу з часом. Він вічно молодий та актуальний. Десь самоіронічний, але завжди справжній та щирий. Здається що вірш заклик українського поета, перекладача, кіносценариста,  Івана Драча справдився:

Скиньте з Шевченка шапку.

Та отого  дурного кожуха.

Відкрийте в нім академіка. Ще одчайдуха-зуха.

Ще каторжника роботи. Ще нагадайте усім:

Йому було перед смертю всього лише сорок сім.

Цей заклик був зроблений у листопаді 1995 року. Кожного року руйнується образ застиглого пам’ятника. Кобзар постає як талановитий художник, гравер людина, що власноруч робила копченості, любила хорошу компанію та освічених людей. Шевченкові дуже подобались кубинські сигари і він дуже тішився отримуючи їх як подарунок від друзів. В засланні він мав за перемогу купити собі мідний чайник щоб заварювати улюблений чай. Поет товаришував з Костомаровим та Пантелеймоном Кулішем. Разом з останнім співав українських пісень:

Ой, і зійди, зійди

Ти, зіронько вечірняя,

Ох, і вийди, вийди,         |

Дівчинонько моя вірная.

Цю пісню він співав  з молодою дружиною Куліша в два голоси.

Понад усе Тарас Григорович хотів свою власну хату, одружитися та мати дітей:

А я так мало, небагато

Благав у Бога, тілько хату,

Одну хатиночку в гаю,

Та дві тополі коло неї,

Та безталанную мою,

Мою Оксаночку; щоб з нею

Удвох дивитися з гори

На Дніпр широкий, на яри.

 

Шевченко був присутній на Помаранчевій революції та Революції гідності. Він з нами і на цій війні. Його цитували і цитують наші воїни на полях битви.  Шевченко присутній у наших серцях не лише 9 березня. Він з нами кожен день та у переломні моменти нашої історії.

Правду написала Ліна Костенко – українська письменниця, поетеса-шістдесятниця.:

Кобзарю, знов я до тебе приходжу,

бо ти для мене – совість і закон.

Шевченко це уособлення віри стійкості незламності та любові до своєї батьківщини.  Він письменник не за письмовим столом з кавою, комп’ютерами та всіма зручностями. Він письменник з “захалявними книжечками”, які таємно, нишком писав та мріяв послати їх на Україну, щоб хоч вони мали омріяну волю.

Воля!. За десять років каторги та заслань Шевченко добре знав ціну цього слова.  Однак він був вільним в своїх думках, у своєму світобаченні та аналітичному складі розуму, знанні світової та своєї історії. Тонка, витончена, освічена натура з вишуканим смаком, почуттям власної гідності, чітким розумінням своєї місії для свого народу. Як написав Іван Дзюба: “Він опинився у смердючій казармі серед паскудних розмов і матюків, картярського та горілчаного чаду…” Тут постає аналогія з фільмом за повістю американського письменника Стівена Кінга “Втеча з Шоушенка”. Коли друг головного героя каже наступні слова про несправедливо звинуваченого: “ Деяких птахів в неволі не втримаєш. Їх пір’я занадто яскраве і коли вони відлітають – частина тебе розуміє не можна тримати їх закритими в неволі але те місце, де ти живеш, стає темнішим після того, як вони відлетіли.”

Шевченко – доказ того, що вільну людину не зламають ні заслання ні каторга. А раб – він  і на волі раб. Це підтверджують наступні слова поета: “Страшно впасти  у кайдани, помирать в неволі, а ще гірше – спати, спати і спати наволі.” Як сам він написав у щоденнику після звільнення з 10 літньої каторги:” Дивує ще от що. Все це невимовне горе, всі види принижень та знущань минули так, ніби не торкались мене. Найменшого сліду не залишили після себе. Досвід, кажуть, є наш найкращий вчитель. Але гіркий досвід пройшов повз мене невидимкою. Мені здається, що я такий самий, яким був і десять років тому. Жодна риса в моєму внутрішньому образі не змінилась. Чи добре це? Добре. По крайній мірі мені так здається. І я від глибини душі дякую моєму всемогутньому творцю, що він не допустив жахливому досвіду торкнутися своїми залізними кігтями моїх переконань, моїх дитячих світлих вірувань.”

Заповіт Тараса Григоровича Шевченка прийнятий і виконується.

Сьогодні Шевченко з нами. Допомагає кожному з нас свідомому громадянину України захищати нашу, Богом дану, Землю. Я впевнена що поет пишався б нашими Збройними силами, нашими титанами які стоять на варті безпеки. Сьогодні всі хто коли не будь боровся за нашу країну: наші діди та прадіди, всі найкращі її діти моляться за нас з неба та виступають нашим оберегом.  Україна була, є і буде вільна. І збудеться Шевченкове:

І на оновленій землі

Врага не буде, супостата,

А буде син, і буде мати,

І будуть люде на землі.

Слава Україні! Героям Слава!

Тарас Шевченко.  

Наталія Богач

 

 

 

 

 

 

Поделитесь эмоциями

Супер статья
3
Я доволен
2
Любовь
2
Так себе
0
Глупо
0

Интересно почитать:

Написать комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован.