Сиро-малабарська церква вважається автономною особливою церквою, що перебуває у церковному спілкуванні зі  Святим Престолом та усім світом. Управляється Кодексом канонів східних церков. Очолюється церква митрополитом та вратом усієї Індії Маром Джорджом кардиналом Аленчеррі. Вищою церковною владою  виступає  Синод  єпископів цієї церкви, який очолює Верховний архієпископ.  Це є Церква східносирійського обряду. Вона є найбільшою християнською конфесією католицької церкви. Чисельність віруючих  по усьому світі складає 4,25 мільйонів людей.

Сир-малабарська церква виникає внаслідок місіонерської діяльності святого апостола Фоми, починаючи з І століття нашої ери. Рання християнська спільнота Індії датується ІV століттям нашої ери. Утворилася після довгої клопіткої роботи персидських місіонерів східносирійського обряду, діяльність яких поширювалася на Кералу та Шрі-Ланку. Церква Сходу як з’ясувалося мала спілкування з католицькою церквою ще до Ефеського собору (V ст.), але розділення відбулося суто з христологічних та політичних причин.

Специфіка самої церкви полягає в літургії апостолів Аддаї та Марі індійського варіанту (датується ІІІ ст. н.е., бере початок з Едесси).  З XVІ століття (1552 р.) спостерігається розпад Церкви Сходу через внутрішню боротьбу, її частина прийняла католицизм і стала називатися халдейською католицькою церквою. Друга половина цього періоду охарактеризована тим, що малабарська церква входить в пряму юрисдикцію халдейської католицької церкви.

Останнім главою церкви було обрано Мара Авраама Ангамальського з титулом «митрополита та Врати усієї Індії». Синод Діампера вирішив долю малабарської церкви: пряме підпорядкування католицькій  архієпископії  Падроадо та єзуїтам. У XVІІ столітті відбулося принесення клятви Кунуанського хреста дисидентами. Підключивши орден  босих кармелітів, папа Олександр VІІ  здійснює вдалу спробу з’єднання дисидентів з католицизмом. У ХІХ столітті папою Левом ХІІІ сиро-малабарці відокремлюються від католиків латинського обряду.

Лев ХІІІ започатковує два вікаріати, щоб назавжди розв’язати спірне церковне питання. Малабарці отримують  Тріссур та Коттаям, а пізніше місцеві сиро-малабарські єпископи створюють вікаріат  Ернакулам. З першої третини ХХ століття ієрархія очолювалася Маром Августином Кантаділом,  главою та архієпископом. Принаймні здобула автономність. Особливість церкви полягає у встановлених  індуїстських звичаях. Етнічну групу цієї церкви складають малаялі, тоді як меншість знаходиться за Кералами.

Коли члени емігрували, то  єпархії відкривалися в іншій частині Індії, і не тільки в ній, а за її межами, щоб обслуговувати малаяльську діаспору, яка знайшла своє місце в західному світі. Такі єпархії можна зустріти в Австралії, Канаді, Великобританії, США. А серед церков, домінуючою та канонізованою є свята Альфонса, потім за нею пішли Куріакосе Хавара, Євфразія, Маріам Трезія. Сиро-Маланкарська церква об’єдналася з Римом 1930 року. З 1992 року при папі Іоанну Павлу ІІ Сиро-Малабарська церква отримала старший архієпископський ранг. Її архієпископом було призначено кардинала Антонія Падіяру.

Церква  має аналогічну літургію як і халдейська католицька, що в державі Ірак та  незалежна Ассирійська церква Сходу. Сиро-малабарська церква  — третя приватна за величиною церква в складі католицької, займає третє місце після УГКЦ.

Отож, зуміли зачепити передісторію формування  сиро-малабарської церкви, яка пройшла  доволі непростий шлях, включаючи  церковні і політичні процеси, які вплинули на подальший її розвиток. Важливу роль у цьому питанні відіграла  місіонерська діяльність католицької церкви серед населення корінних індійців, євангелізація, вирішення спірних питань і подолання суперечок між тими чи іншими церквами із завоюванням довіри римських пап, приєднання до Святого Престолу, особисто його глави – папи римського, з остаточим отриманням юридичного статусу.

Пегас   

Поделитесь эмоциями

Супер статья
0
Я доволен
0
Любовь
0
Так себе
0
Глупо
0

Интересно почитать:

Релігія

Історія релігій

Історія релігій є галуззю релігієзнавства, займається вивченням процесів розвитку та змін релігії, соціально-культурного зв’язку. Релігієзнавство ...

Написать комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован.