Яйце є універсальним символом який присутній в кожній культурі. Яйце є символом родючості та оновленого життя таким його сприймали ще стародавні єгиптяни та перси, які також мали звичай фарбувати і їсти яйця під час своїх свят. Природознавець Пліній писав, що римляни вживали фарбовані яйця при народних іграх, богослужбових обрядах та очищенні від гріхів. Плутарх, давньогрецький письменник, історик і філософ,пояснюючи причину такого шанобливого ставлення римлян до яйця, писав: “Яйце є символом творця всієї природи, вседіючого і все в собі вміщаючого”.
Стародавні перси вірили, що спочатку не було нічого, крім божества. Нарешті народилося яйце. Ніч покрила його своїми чорними крилами, а любов, старший син Творця, заопікувався ним. Коли яйце дозріло, воно появило всесвіт. Цей міф про створення світу прийшов до персів з сходу; приніс його основоположник релігії старих іранців Заратустра. Перси оспівували яйце у своїх священних піснях. У них також був звичай фарбувати яйця, робити крашанки. Крім того, у своїх храмах вони тримали ще й литі або витесані з каменю яйця, як символ усього, що народжується.
Для християн яйце є символом гробниці, в яку було розміщено тіло Ісуса, а розтріскування яйця являє собою воскресіння Ісуса. Кількість яєць також є символічною. їх красять тринадцять на честь дванадцяти апостолів і Спасителя. Найбільше готують червоних крашанок. У християнській традиції яйця фарбуються червоним кольором, щоб символізувати кров, яку Ісус пролив на хресті. Також фарбують у жовтий, синій, зелений.
Отець, знаменитий богослов і філософ, церковний письменник Іоан Дамаскін в своєму оповіданні «О Велиці Дні», подає таке розуміння значення яйця: “Яйце уподоблюється всій тварі: скорлупа як Небо, плівка — як хмари, білок — як води, жовток — як земля, а вогкість посеред яйця — як у світі гріх. Господь наш Ісус Христос, коли воскрес із мертвих, всю твар відновив своєю кров’ю, як яйцями прикрасив, а вогкість духовную висушив, як яйця згустив”.[ 5]
Про походження звичаю готувати на Великдень писанки та крашанки існує багато легенд. Збиранням цих легенд займалися Український вчений, митрополит УПЦ, політичний, громадський і церковний діяч, мовознавець, лексикограф, педагог Іван Огієнко ( Митрополит Іларіон); поет, прозаїк, драматург, літературний критик, публіцист, перекладач, науковець, громадський і політичний діяч. Доктор філософії (1893) Іван Якович Франко; український етнограф, фольклорист, біолог, мемуарист і письменник в еміграції. Доктор слов’янської етнології (1958) та біології (1961) Олекса Воропай. Наведемо деякі з них.
Леґенди, записані на Поділлі, кажуть, що коли Ісус Христос воскрес, то він сказав воякам, які охороняли Його гріб: «Ідіть і скажіть усім людям, що Христос воскрес, а щоб вам повірили, то ось вам знак». При цьому Спаситель узяв з свого гробу крашанку і дав воякам. Відтоді і пішов звичай робити крашанки на Великдень. [ 4 ]
Згідно з дослідженням фольклористки, кандидата філологічних наук Дар’ї Анцибор існує легенда з Гуцульщини, записана ще Іваном Франком. Вона розповідає, що коли Ісуса схопили, Марія хотіла вмовити Пілата відпустити його. Вона цілу ніч робила писанки й крашанки, щоб зробити йому підношення. На ранок понесла їх у кошику Пілату, прохаючи, щоб він помилував її сина.
Проте Пілат відповів, що тепер все даремно, бо його вже вбили. Почувши це, Марія зомліла, а писанки покотилися по всьому світу.
Згідно з першою легендою, яка згадується у грецьких рукописах Х століття, Марія Магдалина прийшла до римського імператора Тіберія зі звісткою про воскресіння Христа й подала йому яйця в якості подарунка. Імператор не повірив, що Ісус воскрес, і промовив: «Скоріше це яйце стане червоним, ніж буде можливим воскресіння з мертвих». І тут у всіх на очах яйце почервоніло. [ 1]
На Київщині оповідають, що коли Ісус Христос ходив з св. Петром по землі, то вони проходили через одне село. Коли люди побачили Христа то почали камінням та грудками шпурляти в Нього. І як торкнеться камінь Ісусової одежі, зробиться з нього писанка, а як торкнеться грудка, то перетвориться на крашанку. Святий Петро позбирав усе те до кишені, а пізніше людям роздав. З того й пішов звичай готувати писанки та крашанки на Великдень.
На Полтавщині є легенда, що писанки писала Мати Божа ще тоді, як Ісус маленький був: «дитина дуже тішилась тими цяцьками». [ 4]
Олекса Воропай на Гуцульщині записав ще таку легенду. Далеко в горах, до високої стрімкої скелі залізними ланцюгами прикутий страшний нехрист. І той нехрист має дванадцять своїх посланців, що ходять по селах та містах і придивляються, як живуть люди. Все, що вони побачать або почують, розповідають нехристові. Коли посланці кажуть, що люди живуть бідно і сваряться поміж собою, нехрист радіє і сміється так, що аж гори трясуться, а ланцюги його слабнуть. Якщо ж посланці кажуть, що між людьми згода й добро, нехрист сердиться, насуплює брови, а ланцюги міцніше стискають його погане тіло. Та найстрашніша для нехриста вістка, що люди ще пишуть писанки, що вони не забули цього звичаю: він тоді реве, як звір, рветься з усієї сили і б’ється головою об скелю так, що аж вогонь креше. З того постають грім і блискавка, а ланцюги його робляться тоді такі міцні, що годі їх розірвати.[4 ]
За народним віруванням, крашанки готуються в суботу тому, що яйця, пофарбовані в п’ятницю, швидко псуються, а, бувши зробленими в суботу, вони зберігаються протягом усіх свят. Здебільшого фарбують у червоний, жовтий, синій, зелений.
Захисна сила крашанок. Першу крашанку зберігали як оберіг від пожежі. Вірили, що якщо перекинути її через вогонь, пожежа вщухне.
Шкаралупою свячених яєць підкурювали хвору людину чи тварину. Її давали курям, щоб краще неслися, і худобі, щоб була здорова.
На Воскресіння Господнє один одного цілуємо з червоним яйцем, і проказуємо, один: «Христос Воскрес!» другий: «Воістину Творець Неба і землі і всього світу воскрес із мертвих!» [5 ]
Великдень – це час сім’ї зібратися разом, прикрасити Великодні яйця, час для спілкування одне з одним, для духовного збагачення. Експериментуйте, вивчайте різноманітні візерунки та способи розпису і нехай кожен закладе в малюнок свій код, своє бажання, а розписане яйце принесе радість, здоров’я, духовне оновлення та достаток. Бажаю всім гарних та смачних великодніх яєць.
Богач Наталя.
Список Використаних джерел.
1.https://www.bbc.com/ukrainian/blogs-48040634
2.https://www.ancient-origins.net/myths-legends/ancient-pagan-origins-easter-001571
3.https://www.theguardian.com/commentisfree/belief/2010/apr/03/easter-pagan-symbolism
4.Воропай Олекса. Звичаї нашого народу. Том 1. Мюнхен 310 ст.
- Іван Огієнко. Дохристиянські вірування українського народу. Ст. 94
