Суспільство до кінця не може визначитися, де воно насправді перебуває, в якому із цих світів. Є категорії людей абсолютно байдужих до свого існування, напевно ті, яким найбільше подобається проводити спосіб життя «давнього кам’яного віку», другим подобається «середньовічний», третім пасує «цивілізаційний», четвертим – «філософсько-теологічний», останнім- «індустріальний». Як не дивно це прозвучить, але людини здатні сприймати за дійсність якусь картинку, не включаючи при цьому логіку.
Ми чуємо фальшивий голос диктора під прикритими звуками, але насправді його не бачимо і не можемо сказати, що це дійсно він, а подача інформації ним є достовірною. Те, що видається через сприйняття нашою уявою по суті є міражем, до того ж завуальованим. Суспільству демонструють картинку з метою відвернення уваги від реальних речей. Події можуть підсилювати або понижувати емоційний стан людини.
При негативних явищах процесів у світі спостерігається збільшення нервового збудження, лише позитивні явища дають можливість його зменшити. Насамперед люди не розуміють того, що світ реальності не де інде (фільми, ігри, телебачення, інтернет), зовсім поряд, лише сліпі цього не можуть побачити. Тут не потрібні високі матерії, вигадування «нового велосипеда». Безумовно для пофігістів немає різниці в якому світі жити, бути чи існувати. В тім для нас, дітей і майбутнього це має важливе значення, адже володіємо цим світом не ми, а Вищий Розум.
Дуже хочеться сподіватися, що світ зміниться на краще. Люди почнуть розуміти один одного, пам’ятати, що світ не такий вже поганий, у ньому більше добра, ніж зла. Це інші роблять його таким, яким би бажали бачити, щоби суспільство стало заручником, потрапило в пряму залежність і зрештою збожеволіло. Є ще шанс це все виправити у нашій з вами свідомості, щоб мати повноцінне життя без усілякого панічного страху, навіювань, різних нісенітниць, втрати здорового глузду, купи порожніх обіцянок покращення життя вже сьогодні та іншого непотрібного сміття, що заполонює наш розум.
ХХІ століття, суспільство має зрештою прокинутися і заявити: не маємо відчуття страху перед тими, що маніпулюють нашою свідомістю, забруднюючи чистий розум, використовуючи його в якості «сміттєвого баку». Наша зброя – Бог, сила – інтелект, єдність — свідомість.
Пегас
