Поступово із формуванням релігії відбувалося будівництво культових споруд – синтоїстських святилищ, які відіграють важливу роль у житті кожного пересічного японця. Найбільшу культурну і релігійну цінність в японському суспільстві становить святилище, яке носить назву «Іцукусіма» (японська назва Іцукусіма-дзіндзя).
Вказане святилище розташувалося на острові Іцукусіма, префектура Хіросіма (Внутрішнє Японське море). У 1996 році святилище Іцукусіму внесли до списку Всесвітнього культурного спадку ЮНЕСКО. До того ж під охороною ЮНЕСКО перебуває ділянка моря перед самим святилищем з не займаними лісами гори Місен. В цілому під їхньою охороною перебуває чотирнадцять відсотків острівної території.
Культова споруда отримала назву «торії». Торії нагадують собою споруду, складену з поперечних перекладин, котрі опираються на бокові стовпи. Ворота виготовляли з дерева, пофарбувавши червоним кольором, їхню форму співвідносять зі стародавнім міфом.
За легендою між богинею сонця Аматерасу та її братом Сусаноо відбулася сварка, в результаті якої остання заховавшись в печері, заглибила світ у темряву. Людям загрожувала погибель без освітлення сонцем землі. В якості приманки мудрецями були зібрані усі півні, яких заставили, щоб вони закукурікали.
Від шуму, богиня Аматерасу вибігла зі схованки. І з цього часу торії – невід’ємний атрибут культу синтоїстів. Ворота Торі червоного кольору підняті з води малої бухти. Як тільки починається приплив колони занурюються у воду, відвідати святилище люди мають лише у тому випадку, якщо є відплив. Тріщини воріт торі слугують відвідувачам місцем, де кожен може залишити копійки та загадати бажання.
Про Іцукусіму дізнаємося з історії, датованої VІ століттям нашої ери. Тут ведеться розповідь про трьох богинь, дочок бога Сусаноо. До самого ХХ століття острів шанували як сакральний, на ньому були відсутні кладовища, так як померлих звідси вивозили.
Святилище неодноразово піддавалося руйнації. У 1875 році було споруджено теперішню його конструкцію, взяту за зразок створеного генералом Тайра Кійоморі храму на честь роду Тайра. За переказом, ворота розміром шістнадцять метрів будувалися з стволу єдиного в природі камфорного дерева.
За межами воріт, на краю бухти видніються підвищені храмові побудови біло-червоного кольору. Будівлі ці стоять на сваях і їх поєднують криті коридори з проведеним до острова різним мостом. У комплекс входять: зал для богослужіння, «очищення» та жертвоприношення, майданчик ритуального танцю.
Берез бухти храмової скарбниці зберігає чотири тисячі старовинних предметів, які в різний час були пожертвувані сюди. Тут можна зустріти розписані художнім чином опахала, фарфор, маски, військові обладунки, самурайські мечі зі стародавніми манускриптами.
Поруч з піщаною косою Аманохасідате та затокою Мацусіма до пейзажів Японії входять ворота – торії Іцукусіми. А тому кожен мандрівник, що прибуває на острів може опинитися серед прекрасної природи дерев (клени, сосни), задуючи питання існування душі у природі.
Синтоїстична релігія Японії обожествляє природу, через те не спричинюється шкода деревам. Тварини уособлюють посланців, а тому спокійно гуляють по лісу (мавпи, олені).
Частину споруд та власності визнає японське керівництво як національну скарбницю.
Пегас
