Виникнення та поняття світогляду мінімалізму
Зародження філософії вабі-сабі відносять до періоду 10-13 століття в китайському даосизмі, звідки, не отримавши розвитку, перекочувала в дзен-буддизм і стала уособленням одного з напрямків японської культури головною ідеєю якого є захоплення недосконалим, несиметричним і незавершеним. Деякі сходознавці вважають, що витоки вабі-сабі проглядаються в церемонії чаювання вабі-ча, яка була популярна в 15 ст. Посудом для ритуалу була проста необроблена японська кераміка на противагу витонченому і вишукано розписаному фарфору. Усталеним нормам краси було кинуто виклик. А кожному учаснику ритуалу було запропоновано побачити в незакінченому малюнку та природній текстурі гончарного виробу, те, що завгодно його уяві.
Дослівного перекладу цього поняття немає, як інші мови світу, і навіть у японському немає однозначного визначення. І лише злегка наблизитися до сенсу дозволяє віддалено його інтерпретація, що розкриває:
- «вабі» – вишукана та чітка краса примітивного;
- «сабі» — кінцівка і руйнування всього з часом.
Ще простіше пояснити суть вабі-сабі трьома постулатами:
- ніщо не зовсім;
- ніщо не завжди;
- ніщо не завершено.
На підставі цих понять формуються міра смаку та норми краси японців і вимовляючи це поєднання слів вони стримано захоплюються недосконалістю у будь-якому прояві від створення флористичних композицій до творів архітектурного чи образотворчого мистецтва.
Вабі-сабі — зв’язок природи та людини
Для розуміння принципів вабі-сабі людина сприймається як частина природи. «Небо визначає для кожної людини місце в суспільстві, нагороджує і карає», — писав китайський мислитель Конфуцій. А для такої країни, як Японія, це особливо актуально. Через постійний вплив катаклізмів. Неминуча смерть не заганяє людину в кут, а навпаки допомагає розглядати руйнівну силу стихії як красу та джерело натхнення. І чим більше людина усвідомлює швидкоплинність часу та життя, тим сильніше відчуває красу навколишнього світу навіть у дрібницях та недоліках. Важливим моментом є те, що бачення таких тонкощів у простоті природної чарівності приходить з життєвим досвідом. У молодості людині властиво помічати насамперед яскраві предмети, доведене до уявної досконалості, ще немає багажу сумних історій і немає розуміння концепції життя та смерті. І тільки з віком відбувається визнання чарівності та різноманітності природних форм і текстури, які сприймаються чутливіше, ніж сліпучий блиск золота.
Недосконалість та мінімалізм в оформленні інтер’єрів
Розмірковуючи про філософію вабі-сабі, неможливо обійти стороною оформлення приміщень та дизайн інтер’єру в цій аскетичній та близькій до природи манері. Тут думка скромної простоти проявляється найбільш яскраво і показово. Відсутність симетрії властивої західному стилю підкреслює основну ідею у тому, наскільки можна з непоєднуваних по фактурі, орнаменту і формі речей створити єдину композицію, як і відбувається у природному середовищі. Домінуючими квітами у такому інтер’єрі будуть спокійні тони: сірий, світлі відтінки жовтого та зеленого, молочний. Матеріал для меблів та деталей обстановки використовують лише натуральний: камінь, дерево, кераміка, а з текстилю бавовна чи льон. Характерні для інтер’єру вабі-сабі речі з долею або зроблені особисто, наприклад, ікебана або бонсай деревце, глиняна чаша, виконана в техніці раку або малюнок, намальований чорнилом сумі-е.
У житті людини, де проявляється естетика вабі-сабі, є відчуття про пережитий і набутий досвід, забути і стерти який неможливо навіть якщо він недосконалий. Для повноцінного життя та недоліки можуть приносити радість. Не варто прагнути примарного ідеалу, а насолоджуватися тим, що дано, не забуваючи про швидкоплинність часу.
Ольга Степаненко
