Греками була створена унікальніша цивілізація. За дві тисячі років ними була створена економічна система, громадянська суспільна структура, полісна організація з державним устроєм — республікою, висока культура, вплив на римську та світову культуру. Стародавня Греція пройшла такі сторичні періоди розвитку: перший, другий, третій.
Перший період характерний палацовою цивілізацією, де власне розвивається егейська культура. В цивілізації виділяють три етапи: ранній, середній, пізній. Егейську культуру поділяють на три регіональні типи: критський, цикладський, мікенський.
Егейська культура як ми бачимо досягла свого піку на острові Крит, за часів правління міфічного царя Міноса – основоположника крито-мінойської цивілізації. У ХХХ столітті до нашої ери Балакани захопили протоеллінські племена.
Ними була утворена інша культура, яка відображала цивілізаційне життя, це ж підтверджує міфологія (Тезей і Аріадна, цар Мінос, Талас), історичні античні твори, письменники, поети. Археологічний матеріал дав можливість віднайти цивілізацію. В ході розкопок знайшли Великий та Малий палац у Кносі, унікальну культуру, яка відрізняється від попередньої, древнішу за Єгипет.
Культура характеризувалася монументальними палацами (перші суспільні споруди), фресковими розписами. Їй вдалося перегнати цикладську та мікенську культуру. Особливість мінойських палаців була у тому, що вони мали колони, широкі сходові підйоми, а стінні отвори дозволяли сонячному світлу потрапляти всередину приміщення. Стіни були розписані багатокольоровими фресками (це вже пізніше вони стануть монохромні, тобто однокольоровими).
За часом свого написання фрески відрізняються. Так, наприклад фрески палацового стилю чітко передають життя того періоду: природа, рослини, морські тварини. Сам художник швидше за все притримувався творчої вільності. Передається зображення молодого і красивого людського тіла. Також продемонстровані портрети придворних дам, зодягнених в декольтовані костюми, які прикрашені дорогоцінним камінням. Усе це надає привабливості, реалізму.
Характерним був цей період ще й побудовою палаців без укріплень. Класової боротьби напевно тут ніхто й не знав, а тому знать була в безпеці і не потрібно було обмежовувати себе стінами. Культура цього періоду стала могутньою, їй не страшний був ворог. Фрески критської культури показують зображення царя – жреця, який в руці тримає бронзовий серп, перед яким стоять незжаті колоски. У суспільстві правитель вважався шанобливою людиною, яка подає сигнал щоб розпочати та закінчити аграрні роботи і сам символічно приступає до різного виду робіт.
Все це існувало до пори до часу, доки з материка близько 1450 року до нашої ери не здійснили анексію ахейські племена. Мінойська культура була знищена. Натомість доряни через двісті років нашої ери беруть під свій контроль ахейців і знищують місцеву культуру, руйнують, а не відновлюють палаци. Після занепаду цивілізації бронзовий вік поступився залізному, розвитку держав – полісів.
Другий період охоплений ХІІ – VІІІ століттям до нашої ери, отримав назву «темних віків», розвиток культури яких характерний похованнями в ящикових цистах (могилах), занепадом релігійного культу, створенням нових поселень, зростом мобільності населення. Третій період — з VІІІ – І століття до нашої ери, характеризується самим розвитком цивілізаційної культури. Тут варто виділити три етапи: архаїчний, класичний, еллінізм. У цей же період відбувся перехід від професіонального суспільного до класового поділу.
Суспільство ділиться на основні класи – рабовласників та рабів. Прослідковується у цей час перехід від первіснообщинного устрою із суспільною власністю на систему відносин панування приватної власності (земля, скотина, знаряддя праці, люди). Саме архаїчний період є справжнім переворотом в культурі Стародавньої Греції.
Богдан Пегас
