Шимон Шимонович – польсько — український філософ, поет середини ХVI століття . Нам дуже мало відомо про життя цього філософа, але точно відомо, що він походив із вірменської родини купців, яка ще до його народження перебралася з Вірменії до Львова.Шимон Шимонович народився в 1558 році у Львові. З раннього дитинства вивчав філософію, логіку, риторику, математику, музику. Найбільше до душі Шимона Шимоновича лежала латина та поезія. З шести років Шимон Шимонович пише свої перші вірші [2].
У 1576 році Шимонович вступає до Краківського університету, де вивчає латинську філологію. По закінченню Краківського університету Шимонович продовжує навчатися у Франції та Бельгії. У період 1582 – 1590 років займається приватним вчителюванням.
Шимон Шимонович увійшов в історію філософії України, як поет і гуманіст. Основною концепцією філософії Шимоновича був людський гуманізм. Шимонович вважав, що людський розум є головним чинником існування людини, адже завдяки розуму людина може осягнути навколишній світ, і саме це відрізняє нас від інших істот .
Шимонович захоплювався простими людьми. Він вважав, що проста людина, яка замається сільським господарством є еталон людяності. Також Шимонович критикував кріпацтво, він вважав, що ніхто не має права відбирати у людини свободу, не король і не папа, тому що усі люди є рівними [3].
У 1595 році Шимон Шимонович бере активну участь у створенні Замойської академії. Шимон Шимонович помирає 5 травня 1629 року в польському місті Чернечин
Ігор Дмитрук
