Шруті протиставляється іншій категорії текстів — Смріті, тобто «запам’ятованому». Якщо Шруті вважається трансцендентним і вічним, то Смріті є результатом людської інтерпретації й пам’яті. Проте, незважаючи на вищий статус Шруті в ієрархії священних текстів, у повсякденному житті індуїстів саме Смріті (зокрема епоси й правові тексти) має більший вплив.
Структура і склад Шруті
До складу Шруті входить кілька типів текстів, які утворюють цілісну систему. Основними її складовими є чотири Веди, а також пов’язані з ними, Брахмани, Араньяки та Упанішади. Ці тексти охоплюють релігійні гімни, ритуальні приписи, філософські роздуми і метафізичні концепції.
Веди: основа ведичної традиції
Шруті починається з Вед — найдавніших текстів індійської культури.. До них належать:
- Рігведа — це збірка гімнів, звернених до богів, які відображають релігійні уявлення та космогонічні міфи стародавньої Індії.
- Яджурведа — текст, що містить формули для жертвоприношень і ритуальних дій, призначених для жерців.
- Самаведа — це зібрання гімнів, які виконувалися під час ритуалів у співочій формі; багато текстів узято з Рігведи.
- Атхарваведа — найпізніша з Вед, що включає магічні формули, замовляння, обрядові практики й уявлення народної релігії.
Брахмани: тлумачення обрядів
Брахмани є коментарями до Вед, у яких докладно описано ритуали, їхнє символічне значення та зв’язок з космічним порядком. Вони призначені для жрецької касти і використовувалися в процесі підготовки й виконання ведичних жертвоприношень.
Араньяки: духовне самозаглиблення
Араньяки, що перекладаються як «лісові книги», стали продовженням Брахман і розвивали ідеї про внутрішній сенс ритуалу. Їх читали відлюдники, що віддалялися від світу для духовних практик. У текстах Араньяків акцент зроблено на символіці обрядів і поступовому переході від зовнішнього культу до внутрішнього знання.
Упанішади: філософське завершення Шруті.
Упанішади вважаються найглибшою частиною Шруті. Вони містять філософські міркування про природу реальності, душі (атмана), вищу істину (Брахман) і шлях до звільнення (мокша). Упанішади стали основою для таких філософських шкіл, як веданта, йогачара та інші. Ці тексти мали величезний вплив на подальший розвиток індуїстської метафізики й релігійної думки.
Авторитет Шруті і сучасний індуїзм
Хоча Шруті визнається найвищим авторитетом у теологічному сенсі, її практичне значення у щоденному житті сучасних індусів дещо обмежене. Значно більше використовуються тексти Смріті такі як «Махабхарата», «Рамаяна» та Пуран, які доступніші за змістом і мовою. Водночас саме Шруті формує філософське підґрунтя релігії, її світоглядну структуру і космогонічну картину світу.
Шруті становить унікальний пласт духовної спадщини людства. Її тексти не лише зберігаються у межах індійської традиції, але й активно досліджуються у світовій гуманітаристиці. Веди і Упанішади вивчаються у провідних університетах, перекладаються багатьма мовами і надихають сучасних мислителів, філософів та духовних шукачів.
Іван Гудзенко
