Шайва-Сіддханта

Шайва-сіддханта — одна з найдавніших і найвпливовіших релігійно-філософських систем Індії, що сформувалася в Південному регіоні країни. В основі цієї традиції лежить поклоніння верховному божеству Шиві, яке виступає як джерело всього сущого і вищий абсолют. Унікальність шайва-сіддханти полягає в поєднанні глибокої метафізики з живою релігійною практикою, що знайшла своє відображення у канонічних текстах та філософських трактатах.

Історичні витоки та джерела

Коріння шайва-сіддханти сягають релігійних гімнів тамільських святих шайва, створених у період між V та IX століттями нашої ери. Ці гімни об’єднані в збірку, відому як Тірумурай — канонічний корпус, що утвердився як основний духовний текст південноіндійської шайвізму. Саме в цих творах відображені ключові богословські концепції, ритуальні норми і морально-етичні настанови.

Першим систематичним філософом, який окреслив основи навчання шайва-сіддханти в цілісній формі, став Мейканадевар у XIII столітті. Його праці заклали фундамент подальшого розвитку школи, сформувавши чітку метафізичну та практичну структуру вчення.

Основні філософські положення

Шайва-сіддханта базується на постулаті трьох базових реальностей, які взаємодіють між собою у всесвіті:

• Пашу — індивідуальна душа, або окремий духовний суб’єкт, що перебуває у стані обмеженості та ілюзії.
• Паті — Господь, тобто Шива, вища і абсолютна сутність, джерело всього буття і звільнення.
• Паша — путі душі, які виступають у вигляді трьох кайданів, або «ланцюгів», що утримують душу в колі народжень і смертей.

Паша поділяється на три типи:

1. Авід’я (невігластво) — фундаментальна нездатність душі усвідомити свою істинну природу і природу Бога.
2. Карма — моральний закон причинності, що визначає наслідки дій і їх вплив на реінкарнацію.
3. Майя — оманлива природа феноменальної реальності, що створює ілюзію відокремленості та множинності.

Ці кайдани утримують душу у колі сансари — безкінечного циклу перероджень.

Шляхи звільнення душі

Шайва-сіддханта пропонує комплексний підхід до духовного визволення, що включає кілька взаємодоповнюючих практик:

• Чар’я — акти служіння і добра поведінка, які очищують душу і формують моральний фундамент.
• Крія — структуроване, ритуальне поклоніння, що сприяє єднанню з божеством через зовнішні дії.
• Йога — систематична духовна дисципліна, що розвиває контроль над тілом і розумом, готуючи душу до глибоких внутрішніх переживань.
• Джнана — глибоке навчання і пізнання істини, що розкриває природу реальності і абсолюту.

Поєднання цих практик веде душу до усвідомлення своєї єдності з Паті — Шивою, що в результаті дозволяє зняти кайдани і досягти звільнення (мокші).

Шайва-сіддханта є складною релігійно-філософською системою, що вміло інтегрує метафізичні концепції з практичними аспектами релігійного життя. Її учення про три універсальні реальності — душу, Бога і кайдани існування — формує глибоке розуміння природи буття і шляху до звільнення. Практичний аспект, виражений через акти служіння, ритуали, йогу і пізнання, робить цю школу однією з найпоширеніших і найшанованіших форм індуїзму в Південній Індії.

Іван Гудзенко