Філософія тут розвивалася в межах латинської освітньої моделі. Викладання спиралося на Арістотеля та коментарну традицію, а головним інструментом мислення була раціональна аргументація. Проте саме в цьому середовищі поступово визрівала критика церковної влади, що виходила за межі суто теоретичних диспутів.
Ян Гус і проблема істини
Центральною постаттю цього періоду став Ян Гус — теолог, ректор університету та проповідник, який перетворив академічну дискусію на моральний рух.
Гус стверджував, що істина має божественне походження і не може бути підпорядкована інституційній владі. Якщо церковна ієрархія порушує моральні принципи, її авторитет втрачає легітимність. Таким чином, уперше в чеській традиції виникає ідея примату моральної істини над владною структурою.
Гуситський рух як філософія дії
Після страти Гуса на Констанцькому соборі 1415 року його вчення переросло в масовий рух. Гуситські війни стали не лише релігійним конфліктом, а й глибоким соціально-філософським потрясінням.
Чеське суспільство вперше пережило ситуацію, коли філософська позиція безпосередньо вплинула на політичний устрій. Питання істини, сумління і справедливості перестали бути абстрактними — вони стали підставою для історичних дій.
Етичний вимір чеської традиції
Гуситський досвід сформував одну з ключових рис чеської філософії — моральну відповідальність інтелектуала. Ідея, що сумління може стояти вище політичного чи церковного авторитету, стане визначальною для чеської думки в подальші століття.
Цей етичний радикалізм згодом проявиться у філософії Яна Паточки та в дисидентському русі ХХ століття. Таким чином, середньовічна Чехія заклала фундамент традиції, в якій філософія постає як громадянська позиція, а не лише академічна дисципліна.
Іван Гудзенко
