Постає питання: для чого Бог випробовував перших людей в раю? Відповідь знаходимо в авторитетного вчителя, отця церкви Івана Золотоустого, який вважає, що вислів «пізнання добра і зла» вказує на результат: Адам і Єва переконалися на власному досвіді, що послух перед Богом є добром, а непослух – зло. До того ж можна виділити один із його висловів щодо посту [2]. “Помиляється той, хто вважає, що піст — лише в утриманні від їжі. Істинний піст є віддаленням від зла, приборканням язика, віддаленням гніву, утихомирення похотей, припинення наклепів, обману та клятвопорушення. Прекрасний піст, тому що гріхи наші він пригнічує, як шкідливу траву, а правду, як цвіт, піднімає і вирощує… ти постуєш? Нагодуй голодних, напої спраглих, відвідай хворих, не забудь в’язнів у темниці, пожалій змучених, втіш скорботних та тих, хто плаче, будь милосердним, лагідним, добрим, тихим, довготерпеливим, жалісливим, незлопам’ятним, благоговійним, істинним, благочестивим, щоб Бог прийняв і піст твій та щедро дарував плоди покаяння”.
Тому піст не повинен сприйматися людиною як якась особлива дієта, а священик –гастроентерологом. Суть посту не полягає в дотриманні якихось дієт, а в моральному відношенні до інших (милостиня для бідних, прощення образ, примирення з людиною), земному і духовному мирі та любові з Богом і ближнім. Піст намагається утримати людину від поганого слова, вчинення зла, аморальної думки. Він окрилює християнську душу, наближаючи її до ангелів, наповнює християнськими чеснотами.
Господь Ісус Христос застерігає від лицемірного показового посту перед людьми і Богом, оскільки прийнятим є внутрішній. А ісихаст Максим Сповідник, підкреслюючи слова Христа Спасителя, стверджує : «Богу не потрібен лицемірний (зовнішній) піст, а внутрішній (духовний)». Ми знаходимо чимало прикладів посту в Старому і Новому Завіті: пророк Мойсей і його сорокарічна подорож по пустелі Єгипту, Самсон, Ілля на горі Хорив, Йона і каяття жителів міста Ніневії, Мардохей, Естер, праведний Іов з непохитною вірою в Бога, пророк Даниїл, Ісайя, Ієремія, Іван Хреститель, Ісус Христос і сорокаденне перебування в Йорданській пустелі, спокушення дияволом.
Самим важливим для християн є сорокаденний піст, започаткований Ісусом Христом і апостолами, переданий Церкві Христовій як обов’язкове його виконання. Яку роль відіграє Великий піст в особистому житті християнина? Якщо у старозавітні часи піст поєднувався з Десятьма Заповідями Божими, то в новозавітній період – означав духовне очищення і спасіння душі. Перше — відбувається через покаяння, а інше – причастя Тіла і Крові Христових. А тому у Великий піст здійснюються три особливі богослужіння – літургії (Раніш Освячених Дарів в середу і п’ятницю, період Страсного тижня; Івана Золотоустого щосуботи, Василія Великого щонеділі), під час яких кожен може підготувати себе до зустрічі із найбільшим християнським святом – Воскресінням Христовим або ж Пасхою.
Літургії допомагають людині єднатися з Христом, зміцнюють і освячують душу й тіло.
Неправильний підхід до посту може людині тільки зашкодити і не принести користі. Ми повинні усвідомити те, що піст – це утримання від зла. У сучасному світі спостерігаємо багато негативних речей: людського лицемірства, показовості, гордині, брехні, осуду, неправдивого свідчення, ненависті, злопам’ятства, безвір’я, яке в кінцевому результаті приводить до відчаю – безнадійності на Боже милосердя. Вказані перелічені аморальні дії можуть бути небезпечними для християн, оскільки слугуватимуть не спасінню, а загибелі їхньої безсмертної душі.
Християнський аскет Єфрем Сирін наголошуючи на пості, як засобі духовного очищення, зауважує на неправильності дій людини: « А ті, що збирають в пам’яті своїй прикрощі і зроблене їм зло, хоча, мабуть і моляться й постять, є подібними до людей, які черпають воду і вливають її в розбиту бочку. Не приймає Господь молитви від того, хто пам’ятає зло на брата» [1]. Не потрібно забувати, що піст є милостинею перед Богом по відношенню до наших ближніх. Насамперед християнину необхідно дбати про духовне спасіння, а не матеріальне збагачення, задоволення власних земних потреб для того, щоб потім дати гідну відповідь на суді Божому.
Отож піст – двері покаяння (душа) і наближення християнського духу до святого місця невидимого перебування слави Божої,; очищення тіла через Покаяння і поєднання з Богом у святому таїнстві Євхаристії. В цьому полягає справжня його суть.
Богдан Стрикалюк
