Народився 1445 року у Флоренції в родині дубильника шкіри Маріано Філіпелі. У 1462 році, залишивши навчання в ювеліра поступає в майстерню живопису видатного Фра Філіппо Ліппі. Вчитель вплинув на Сандро особливим стилем живопису, який передавав орнаментальні деталі та колорити, крихкість, площинну лінеарність, грацію, що наприкінці 1460 року в Боттічеллі змінюються міцним трактуванням фігур та осмисленням пластики їх об’ємів.
Боттічеллі застосовує прийом, який став характерною рисою для його стилю живопису. Він використовує енергічні охристі тіні для того, щоб чітко передати тілесний колір. У 1470 році на світ з’являється перша картина раннього живопису, яку назвав «Алегорія сили», потім «Мадонна», «Історія Юдифи» (дві парні композиції, які собою передають живе повіствування, поєднують експресію та дію, розкривають драматичну сутність сюжету). Колорити в Боттічеллі світлі та насичені на відміну від Ліппі. У 1470-х роках виходять наступні твори живописця: у 1473 — «Святий Себастьян», 1475 – «Поклоніня волхів», портрет молодої людини та флорентійської дами, а в 1476 році створює портрет брата Лоренцо Медічі – Джуліано.
В Боттічеллі присутній естетичний живопис, котрий досить чітко передає фігури персонажів, контурність, поєднану чіткістю, елегантністю, енергічністю, глибоким внутрішнім переживанням. Усе це він передав у фресці Святого Августина, написаній ним в Флоренції як додаткову парну композицію до іншої фрески – Святого Ієроніма, створеної Гірландайо. Він чітко передає предмети, зображені на фресці Августин, в цьому виявляється майстерність, геніальність і здатність живописця охоплювати сутність самої форми.
У 1481 році прибуває на запрошення папи Сикста IV до Риму у супроводі Козімо Росселлі з Гірландайо для розпису фресок на бічних сторонах стіни Сикстинської капелли. Працює над трьома фресками: сцена життя Мойсея, Зцілення прокаженого, Кара Корея, Дафана та Абірона, Спокуса Христа. Він майстерно вирішує богословську проблему, передаючи живі драматичні сцени з використанням композиційних ефектів.
Повернувшись з Риму у Флоренцію пише картини на міфологічну тематику, наприклад такі як: «Весна», «Паллада та Кентавр», «Народження Венери» та інші.
Боттіччеллі у своїх наступних картинах «Розп’яття» та «Містичне Різдво» намагається втілити свою непохитну віру у відродження церкви. У своїй картині живописець показує несприйняття державної політики Медічі, а інші сцени римлянки Віргінії та Лукреції – демонструють ненависть Боттічеллі до тиранії. Крім того він є автором серії ілюстрацій до славнозвісної книги Данте Аліг’єрі «Божественна комедія».
Насамперед його пензлю приписують ще п’ятдесят картин. Більшість картин належать його авторству, зроблені за задумом живописця.
Сандро Боттічеллі помер навесні 1510 року і похований у Флоренції. Унікальні роботи флорентійського живописця набувають популярності та викликають інтерес і захоплення зі сторони сучасних західно-європейських художників, живописців, митців, науковців. Боттічеллі увійшов в історію Відродження як мислитель мистецтва живопису, який зумів у свідомості людства передати його таким, яким насправді бачив. Він зумів відтворити реальне з глибоким змістом та смислом естетичне мистецтво.
Богдан Стрикалюк
