Самадхі в індуїзмі
У індуїзмі самадхі розглядається як заключний етап медитативної практики, який веде до звільнення (мокші). Це стан, у якому індивід повністю зливається з Брахманом — найвищою реальністю, що є джерелом усього сущого. У цьому стані зникає будь-яке відчуття окремого «я», і людина переживає абсолютну єдність з усім світом. Самадхі часто описується як стан блаженства, радісного спокою та внутрішнього захоплення, який супроводжується повною розумовою ясністю та гостротою сприйняття.
Індуїстські тексти, такі як «Йога-сутри» Патанджалі, детально описують шлях до самадхі через практику восьми ступенів йоги (аштанга-йога). Останній із цих ступенів — саме самадхі, який досягається після опанування попередніх етапів, таких як яма, ніяма, асана, пранаяма, пратьяхара, дхарана та дхьяна.
Самадхі в буддизмі
У буддизмі самадхі займає центральне місце у практиці духовного вдосконалення. Він є останньою сходинкою Вісімкового шляху, який веде до просвітлення (Нірвани). Буддійське розуміння самадхі акцентує увагу на досягненні стану повної уважності та концентрації, що дозволяє практикуючому проникнути в істинну природу реальності.
У буддизмі розрізняють кілька рівнів самадхі, які класифікуються за ступенем поглиблення. Найвищий рівень — це так званий «самадхі без форми», коли розум звільняється від будь-яких об’єктів споглядання та досягає стану чистої свідомості. Цей стан є передвісником остаточного звільнення від страждань та циклів перероджень (сансари).
Філософське значення самадхі
Самадхі як філософський концепт відображає ідею про те, що людина здатна досягти стану абсолютної гармонії з собою та світом. Це стан, у якому зникають усі внутрішні конфлікти, а розум стає інструментом для пізнання найглибших істин. У самадхі практикуючий переживає єдність з Абсолютом, що є основним джерелом духовного блаженства та свободи.
Практичний аспект досягнення самадхі
Досягнення самадхі вимагає тривалої та наполегливої практики медитації, самодисципліни та внутрішньої роботи над собою. Важливим елементом є розвиток уважності, концентрації та звільнення від прив’язаностей до матеріальних благ та емоційних стимулів. Учителі йоги та буддизму підкреслюють, що самадхі — це не просто стан трансу, а стан повної свідомості, у якому людина залишається активною та сприйнятливою до навколишнього світу.
Іван Гудзенко