Саадія Гаон – один із відомих представників іудейської філософії, мудрець, укладач сідуха (молитовника на івриті), перекладач івриту, знавець арабської мови, його вважають засновником рабинистичної літератури.Саадія Гаон народився близько 882 року, в одному із єгипетських міст –у Фаюсі. Ще з молодих літ він намагався ознайомитися з Танахом (іудейським писанням), Талмудом (іудейською екзегезою), вивчав граматику, досить непогано він розбирався ,як в арабській філософії так і в арабській літературі. У першу чергу Гаон відомий для світу своїми багато чисельними творчими працями. Проте, більшість праць, які були написані арабською мовою не збереглися і до цього часу.
Велику небезпеку іудейський мудрець вбачав у неправильній позиції караїмів по відношенню до мудреців Талмуду, які нібито вводили народ в оману, стверджуючи, мовляв мудреці Талмуду допускаються помилок. Караїми взагалі відкидали Усну Тору та іудейські традиції мудреців, але окрім них небезпеку становили і відступники, які намагалися захопити Письмову Тору. Втім дуже агресивним представником відступників був Хіві Абалхі. По – перше Абалхі був людиною неоднозначною, не міг керувати своєю психікою, дії якого поступово переростали у дуже агресивний стан. По – друге, він не був якимось миротворцем, швидше військовим бунтарем. Хоч і його вчення намагалися проштовхнути у суспільство, проте на заваді стає Саадія Гаон. Йому вдалося повністю викорінити новий світогляд, а натомість створити свій власний.
Саадія займається перекладом Танаху на арабську мову, хоча зробити це було доволі не просто, потрібно було достатньо часу, сили, терпіння, витримки нервів. На відміну від грецької Септуагінти, переклад Гаона лежить в основі традицій тлумачення Тори (Закону), яке передавалося іудейськими мудрецями з покоління в покоління.
Крім вище зазначеного, філософ не тільки займався перекладом, але й складав певні коментарі до Тори, в тому числі інших, що відносяться до Танаху (Закону, Пророків та Писання). Такий переклад і коментарі були необхідними для тих людей, які не знали івриту, у свою чергу вони допомагали зрозуміти їм Старий Завіт і отримати хоч би якесь уявлення про Талмуд. Перекладом Гаона на сьогоднішній день користуються майже усі сефадські спільноти, особливо ті євреї, що проживають в Ємені.
Його знають як автора багато чисельних книг, що користуються своєю популярністю в європейському світі. Він написав книгу під назвою «Айгарон» (у перекладі з іврити означає – збірник). Мета цієї книги – продемонструвати виправлення літературного розмовного івриту від різного роду спотворень. Рав Саадія вважають першим, хто зумів виділити кореневу основу івриту, так як його книга містить перелік граматики, лексики та морфологічний принцип побудови фраз, що є дуже важливим елементом у його філосософії, теології. Вироблені принципи Гаона допомагають на сьогодні і іншим вивчити іврит на протязі плину століть, деякі з них можливо дійшли і до нашого часу.
Виявляв свій інтерес та любов до рідного івриту. Він уклав молитви та пісні, склав та редагував книг, у якій міститься перелік усіх необхідних молитов на івриті. У передмові до книги, автор написав такі слова: «У країнах, в яких мені доводилося бувати, я бачив три речі, що здивували мене – це запустіння, якісь невірні доповнення, забуття, можливо це побудило мене до зміни таких тенденцій».
Після деяких непорозумінь, конфліктів, Гаон пише працю «Віра та думка», яка була присвячена взаємовідносинам філософії та релігії. Так як вважав, Гаон, ніякі наукові дослідження не можуть бути протиставлені Богу і Торі. Його працю була перекладена рабином Єгудою Тивоном на арабську мову, проте він її не дочекався, помер у 942 році у місті Багдад (сучасна територія Іраку)
БСІД
портал ФІР
